Історію бійця, який воює на фронті з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, розповідає Еспресо.
Воїн Генерал – командир бойової машини піхоти в механізованому батальйоні 24 "королівської" бригади. Чоловік родом з Криму. Після проходження строкової служби виїхав за кордон, а після повномасштабного російського вторгнення повернувся, щоб захищати Батьківщину.
джерело фото: 24 бригада імені короля Данила
"Я повернувся добровільно, - зазначає Генерал. – Не вийшло потрапити у добровольчі батальйони, тому вирушив у 24 окрему механізовану бригаду Збройних сил України. Хотів бути корисним у цій війні і допомогти боротися з ворогом. Є хлопці, які раніше воюють і їм потрібен відпочинок. А замість них повинен хтось поповнювати лави українського війська".
Генерал – не професійний військовий. Він лише проходив строкову службу. За його словами дуже стали в нагоді знання, які отримав тоді. Вмів користуватися гранатометами, а згодом на передовій довелося опанувати ще й британські NLAW і американські Javelin. Восьмого березня чоловік вже був у військкоматі. Тоді чоловіка не взяли у військо, втім він не залишав спроби все таки потрапити на службу. Вдалося лише у кінці квітня.
"П'ять днів перебував у частині і вирушив на позиції біля Бахмута. Перші дні було дуже тяжко, - зазначає Генерал. – Це не звично для людини, яка такого ніколи не бачила. Постійні обстріли, багато загиблих. Перші кілька днів навіть не вірив, що на війні. Наша бригада була у Попасній. Там тривали дуже жорстокі бої і в нас були великі втрати. Росіяни мали велику перевагу".
Читайте також: "Є бажання дати росіянам по зубах, щоб вони відкотилися у свої степи", - воїн 24 "королівської" бригади Іван Білик
Перший серйозний бій у Генерала був у селищі Комишуваха на Луганщині. Тоді підрозділ чоловіка мав протистояння з бійцями ПВК "Вагнер". За словами воїна, не здали жодного метра української землі. Боролися до останнього.
джерело фото: 24 бригада імені короля Данила
"Ми показали себе на відмінно, — каже Генерал. – Не здали наших позицій і не відсунулися назад. Навпаки, ми багатьох нових військових навчили воювати й вагнерівці мали колосальні втрати. Вони хотіли прорвати оборону, але їм це не вдалося. Ми розбили їх і це було дуже круто. Комишуваху здали вже, коли нас замінили".
Згодом Генерал зазнав поранення і змушений був повернутися на відновлення. Після повернення на фронт чоловіка призначили командиром бойової машини піхоти. За словами воїна, на посаді він найбільше хоче, щоб бойова машина працювала на відмінно, була довіра від підлеглих і всі були, як одне ціле.
"Нас морально і фізично готували на оборону, а якось випала нагода штурму, — каже Генерал. – Тоді загинула одна людина лише. Ми себе дуже добре показали. У нас змінилося начальство і комбат дає великий приклад, надихає нас і підтримує. На початках говорили загадками. А зараз командування каже: хлопці, їдемо на штурм. Насправді це дуже мотивує. А наші перемоги дають сили просуватися далі, звільняти території та виганяти ворога з України".
Читайте також: Інна Короленко: як музична терапевтка стала солдатом-стрільцем
Нині чоловік робить все, щоб якнайшвидше перемогти ворога, адже вдома на нього чекає сім'я. Воїн каже, хоче жити у вільній країні, щоб дитина та дружина пишалися.