Глобальна екологічна безкарність

На тлі рукотворної катастрофи, що спостигла Україну в ніч на 6 червня 2023  року, час би всім тим міжнародним інституціям, які вміють так глибоко непокоїтись, замислитись над наслідками московсько-української війни для всієї планети, бо іншої про запас у них наразі немає

Перетворені на пустелю величезні обшири країни, яка могла б стати житницею для всього людства, безперечно вплинуть і на клімат, і на демографію всієї планети, а ті, хто виживе, все одно помруть у своїх комфортних бункерах..

Антропоцентричність сучасної  цивілізації мусить поступитись екоцентричності. Здається, першим порушив це питання французький філософ і теолог П’єр Теяр де Шарден (1881-1955), який розглядав історію людини як еволюцію свідомості. Можливо, його вже тоді тривожило, що буде з людьми, які не вміють моделювати й передбачати майбутнє.

У 1990-х роках виникла ідея Екологічної Конституції Землі, яка передбачала створення Міжнародного Екологічного Суду. Не випадково нею перейнялися саме українські вчені, власне, я ще допомагала їм пропагувати цю ідею, навіть написала статтю для одного з видань, втім, як мені тоді здавалося, не надто зацікавила читачів.

Читайте також: Шоу мусить закінчитися

Теми війни з Московією, біженці, екологія були тоді неактуальні. Це ж бо не розбір польотів у вітчизняному політикумі. Суть ЕКЗ полягала в тому, що людство задля виживання повинно нести колективну відповідальність за вплив на довкілля. Незалежно від того, приймає окрема країна цю Конституцію, чи ні. Бо не можна труїти населення Індії, будуючи там хімзаводи, вирубувати праліси Амазонії, експортувати деревину з Карпат, і водночас лепетати зворушливо над звірятками та квіточками у так званому цивілізованому світі. Бо вийде так, як було з Декларацією прав  людини, яку практично ніхто вже не згадує, бо геноциди впевнено крокують планетою.

Не можна труїти населення Індії, будуючи там хімзаводи, вирубувати праліси Амазонії, експортувати деревину з Карпат, і водночас лепетати зворушливо над звірятками та квіточками у так званому цивілізованому світі

Що мав би робити світ, коли московські окупанти  захопили Чорнобильську АЕС, а потім  Запорізьку? Негайно запровадити туди блакитні шоломи, тобто миротворців. Незалежно від того, хто  шантажує. Не розбиратися, а ввести війська, бо це небезпека для всього людства. А тоді вже  починати слідство і довести до міжнародного суду. І навіть застосувати зброю, якщо буде в цьому потреба.

На кону – існування людства. Так виглядає здоровий практичний антропоцентризм. І для цього створено НАТО. А не для того, щоб ділитися зброєю з воюючою Україною, а самим спостерігати, як мінують Запорізьку АЕС і підривають Каховську ГЕС. Ми колись були дуже наївні й війна з геноцидом на Балканах нічого нас не навчила.

Читайте також: Прогрес, що виявляється регресом

Московія відчула слабке місце і тепер після теракту на греблі знищила аміачний трубопровід на Харківщині. І та рушниця, що висить на стіні в ЗАЕС, обов’язково  вистрелить, і біженці будуть не лише з України

А Московія відчула слабке місце і тепер після теракту на греблі знищила аміачний трубопровід на Харківщині. І та рушниця, що висить на стіні в ЗАЕС, обов’язково  вистрелить, і біженці будуть не лише з України. На всіх кораблів через Атлантику не вистачить. Такий диявольський промисел – зв’язувати руки демократією і бюрократією, щоб не квапилися гасити палаючу хату.

Свідомість сучасного людства  не еволюціонує, вона деградує.  І чим  закінчується деградація, знають навіть школярі – вимиранням виду. А за фасадом антропоцентричності приховується глобальний егоїзм, який  починається з регіонального, а регіональний – з індивідуального. Недарма нас застерігали ще в 60-і  - у Третій світовій війні не буде переможців.

Спеціально для Еспресо.

Про авторку: Галина Пагутяк, письменниця, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.