Згідно з оповідками, якось Ісус після вмивання обтерся рушником. І на цьому рушнику відбився його лик. Саме з цього рушника художники почали писати ікони Спаса Нерукотвороно. Саме ж полотно стало цілющим та зберігалося в Едесі.
У 944 році візантійці взяли в облогу Едесу. Тоді мешканці міста попросили зняти блокаду. А за це пообіцяли віддати священне полотно. Так Нерукотворний Спас був переданий візантійцям. Вони привезли його до Константинополя.
Згодом святиня буде вкрадена й слід її загублено.
29 серпня православні відвідують богослужіння та освячують горіхи, зерно й спечений хліб.
Освячені продукти несуть додому, де пригощають усіх рідних та гостей.
29 серпня закінчується збір жита й пшениці, починається посівна озимих культур. Господині на Спаса за традицією предків сідають ткати полотна, шиють одяг, вишивають рушники.
В цей день прийнято освячувати всі колодязі та джерела питної води.