Їх більше немає

Вони так і залишились висіти. За ними ніхто не прийшов. Їх не вручили нікому. Всього цього ніколи не було й не буде: "Сьогодні в актовому залі відбудеться урочисте вручення дипломів випускникам..".

Їх вбила війна, їх більше не буде, цих студентів більше ніколи не буде. Цієї України більше не буде. Цих простих роботяг, фермерів, музикантів, акторів, поетів, спортсменів, депутатів і так, військових, професійних військових. Вони першими лягли, щоб ми могли жити, дихати, їсти, та бути людьми й… хоча б про це пам’ятали.

На площі Ринок у Львові ця страшна інсталяція. "У Львові на площі Ринок організували одноденну акцію "Дипломи, які ніколи не видадуть". Вона присвячена студентам, які загинули у Маріуполі, Харкові, Бучі, Чорнобаївці, Миколаєві, Чернігові, інших українських містах, тим молодим людям, які не встигли закінчити навчальний заклад і отримати дипломи".

Ця порожнеча, де мало бути життя. Вони такі молоді, у них були б діти та діти дітей. Майбутнє. Їх більше немає. Їх ніколи більше не буде

Не знаю хто автор ідеї, але це геніально і страшно. Ця порожнеча, де мало бути життя. Вони такі молоді, у них були б діти та діти дітей. Майбутнє. Їх більше немає. Їх ніколи більше не буде. 

Нам дадуть гроші, ми купимо цеглу і ми відбудуємо нашу вільну країну, ми відбудуємо свою Україну, вона стане краще і ще красивіше, всі зруйновані села, всі наші міста...  Але... де ми візьмемо таких пацанів, дівчат, кращих з кращих, вони перші пішли, вони не чекали повісток.   

***

Вони так і залишились там, на полях України, під руїнами наших нескорених міст, сіл і  населених пунктів, про які ми нічого не знали до цього прокляття, — цієї страшної війни. Діти, дочки, сини, які  ніколи не стануть інженерами, вчителями…батьками й ніколи не зможуть побачити очі своїх дітей.

Їх більше ніколи не буде. 

Спеціально для Еспресо   

Про автора. МАЙКЛ Мишкало (Михайло Мишкало), журналіст, письменник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.