Споживчі ціни у липні 2023 р. знизилися на 0,6% порівняно з червнем поточного року. За плинний рік зростання споживчих цін уповільнилося з 12,8% до 11,3%. Цьому сприяло сезонне зниження цін на овочі (-18,2% за місяць), фрукти (-1,3%) та яйця (-7,6%). Базовий ІСЦ у липні не змінився порівняно з червнем (0,0%).
В поточному році фактичні показники інфляції є значно нижчими торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій. Оновлений прогноз Національного банку передбачає уповільнення інфляції до 10,6% у 2023 р. та 8,5% та 6,0% у 2024-2025 рр.
Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту, у тому числі через виїзд значної кількості населення за кордон та мобілізації чоловіків до лав ЗСУ.
Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України
Також стримувальним фактором росту споживчих цін є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, цей фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде проведена у майбутньому. Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключової процентної ставки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень.
Водночас вагомим проінфляційним чинником залишається дефіцит державного бюджету. В січні-червні фіскальний дефіцит (без грантів) становив 746 млрд грн (приріст +180 млрд грн за червень). В червні рівень дефіциту відносно потреб ДБУ на видатки та погашення боргу становив 42%. Це значно вище попередніх 3-х місяців (з середнім рівнем у 28%) і приблизно відповідає середньому рівню 2022 року (44%).
Водночас завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим, його вплив на інфляцію нині є стабілізаційним. Однак, фіксація обмінного курсу в умовах значного дефіциту платіжного балансу вимагає спрямування валютних резервів на його підтримку.
Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист
Рівень валютних резервів країни України підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни. Ризиком для обмінного курсу гривні є зростання потреб економіки в імпорті та зниження експортного потенціалу країни.
Подальші перспективи інфляції будуть характеризуватися її залежністю від чинників переважно немонетарного характеру. Це насамперед воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення). Крім того, вагомими проінфляційними чинниками залишатимуться потенційне підвищення житлово-комунальних тарифів, значні потреби у відновленні, зростання імпортозалежності економіки та значний фіскальний дефіцит.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.