Карта бойових дій за період 8-15 листопада: прорив ворога на Запоріжжі та спроби стабілізації у Покровську

Водночас на цьому етапі війни рашисти зуміли накопичити додаткові ресурси за певними оцінками від 90 до 120 тис. військових для прориву на Запоріжжя та Дніпровщину.

Прорив до Гуляйполя, загроза оточення

За кілька останніх тижнів окупанти зуміли розібрати нашу оборону вздовж річки Янчур. На протяжності більш як 20 км вони форсували річку, а в районі нашого укріпрайону в Успенівці, навіть зуміли значно заглибитися на захід. За останні 10 днів путіністи захопили 9 сіл. Спочатку вони окупували ті села, які розташовувались на березі річки: Павлівка, Успенівка, Новомиколаївка і Нововасилівське, але потім здійснили прорив на 12 км та захопили ще 5: Нове, Солодке, Новоуспенівське, Яблукове та Рівнопілля.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Ворог значно наростив темпи просування і не збавляє їх. А через кілька тижнів бої можуть дістатись до вулиць Гуляйполя, до якого росіянам залишилось пройти менше 7-ми км. Також під загрозою оточення перебувають наші оборонці в районі сіл Червоне та Зелений Гай, яким ворог фактично вийшов у тил. На перепоні просування ворога на пряму до Гуляйполя може стати ландшафтний заказник "Цілинна балка" – за нею тільки околиці міста.

Водночас рашисти можуть не піти одразу на штурм Гуляйполя через брак ресурсів, а натомість почнуть брати місто в кільце, перерізаючи логістику. До траси Покровське – Гуляйполе їм залишилось пробитись приблизно 8 км і тут по дорозі немає ландшафтних перешкод, як добре укріпленої захисної лінії ЗСУ. Тому в найближчі тижні, вони, лавіруючи між лісопосадками, підуть на захід, в обхід міста.   

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Темпи наступу на південному фронті є гіпер загрозливі. За рік і 3 місяці після окупації Вугледара, росіяни зуміли пробитися углиб на захід на 70 км. Тільки в останні 3 місяці вони захопили 250 км кв на стику Донеччини, Запоріжжя і Дніпровщини. Прорив на Запоріжжі становить понад 27 км. Якщо ситуація розвиватиметься таким чином, то ще за рік ми побачимо окупантів на околицях Запоріжжя, до якого 70 км. А по дорозі обвалиться весь наш південний фланг між Гуляйполем і Оріховим, який тримав оборону із 2022 року.     

Загроза для першого міста на Дніпровщині

Поки що Силам оборони вдається стримувати окупантів на Дніпровщині, на Покровському чи то пак, Олександрівському напрямку. Попри те, що рашисти атакують усі ключові населені пункти на південь від річки Вовчої, але ні Новоолександрівку ні Олексіївку вони поки захопити не можуть. А тому пробують нові варіанти, як от прорив до Орестополя, який розташований впритул до іншого нашого укрпіррайону у Великомихайлівці.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Однак найбільш загрозливим виглядає просування ворога вздовж річки Янчур, на Єгорівку та Данилівку. В Данилівці днями вже був зафіксований "флаговтик", тобто росіяни зуміли сюди дійти, але не змогли закріпитися. Однак тенденції очевидні. Данилівка фактично розташована на трасі Покровське – Гуляйполе. Тому цілком ймовірно, що саме тут відбудеться перше перебиття цієї логістичної артерії. Це погано для Гуляйполя, але оборонці Покровського, за умови знищення переправ через річки, ще можуть надовго стримувати росіян вздовж річки Вовча, яка наразі стала для ворога неподоланним бар’єром.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Зокрема дещо північніше, в районі Новопавлівки зс РФ ніяк не можуть успішно штурмувати цей украпрайон саме через водяну перепону. Вони загрузли в околицях Іванівки та Філії. Втім днями росіяни зуміли пробитися на 3,5 км на північ від Дачного, де вони хочуть дійти до дороги, що веде на Новопавлівку. Якщо ЗСУ не знищать цей плацдарм, то вже невдовзі розпочнуться бої за Новопавлівку, які можуть обвалити нашу оборону, яка трималась останні пів року вздовж адмінмежі між Донеччиною та Дніпровщиною.    

 Перспективи оборони Покровська

Наразі не проглядаються позитивні сценарії звільнення окупованих частин Покровська, а тому мова радше йде про максимальне продовження оборони кожного куточка міста. На південній частині рашисти вже закріпилися впевнено. Також вони пробиваються і в північні райони, де їх знищують у великій кількості. Центральні райони міста продовжують перебувати у сірій зоні, контрольованій тільки дронами обох армій.   

Відтак окупаційна армія не полишає свою тактику охоплення міста із флангів та перерізання логістики в Гришиному, Рівному та Родинському. Зараз це три ключові точки до "воріт" Покровська.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Гришине росіяни хочуть взяти як фронтально, так і намагаються обійти з флангів. Наша оборона по лінії Удачне-Котлине, яка понад пів року стримувала росіян, починає поступово сипатися. Ворогу вдалося у двох місцях прорватися на північ у напрямку траси Покровськ – Павлоград, з перспективою вийти у фланг оборонцям Гришиного. Таким чином, вони розтягують наші й так не великі ресурси. Адже в Покровську кілька наших бригад із 7 корпусу ДШВ протистоять 3-ом загальновійськовим арміям зс РФ.

До Рівного поки добігають тільки поодинокі ДРГ, які знищують Сили оборони, але це доволі негативна тенденція, бо саме в цьому селі зосереджений вузол постачання Мирнограда. Якщо Рівне окупують, то Мирноград, який наразі стійко тримає оборону може впасти навіть без активних вуличних боїв. В самому Мирнограді поки що російські штурмовики зав’язали бої тільки на східних околицях. Найбільше заглиблення у місто вони мають біля шахти з боку села Промінь. Але наразі вони ніде не можуть впевнено закріпитися.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

На південному фланзі Сили оборони, здається таки почали відходити із позицій у Лисівці та Сухому Ярі. Принаймні саме в Лисівці фіксується велика кількість окупантів. Якщо це так, то це логічний крок після того, як ЗСУ остаточно втратили контроль над трасою із Селидового, а також селом Чунишине і частково Новопавлівкою.

Добропільський сценарій оборони Покровська  

На Добропільському фронті ЗСУ все ще не можуть закінчити знищення оточених біля Шахового росіян. Однак це має швидко закінчитись. Тим часом ворог продовжує наступати на Володимирівку та просунувся до її околиць ще на кілька км кв.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Однак Володимирівка розташована на лівому березі річки Казенний Торець, натомість план максимально тривалої оборони Покровська і Мирнограда полягає в тому, щоб зачистити від росіян створений ними плацдарм на правобережжі річки. Зокрема в районі сіл Заповідне, Маяк, Федорівка і Разіне, а також міста Червоний Лиман. Для цього ЗСУ атакують як з півночі через Сухецьке і Затишок, так із заходу, майже щодня вибиваючи із Родинського все нові й нові ДРГ. Якщо цей план реалізується, то бої за Покровськ і Мирноград навряд чи закінчаться навіть до кінця цього року. Якщо ж ні, то міста можуть впасти швидше, залишившись без постачання.

Костянтинівка – наступне велике поле бою

Фронт щодня стає все ближчим і ближчим до міста, а перші російські штурмовики зуміли проникнути на його околиці ще пару тижнів тому. Зс РФ пробиваються до Костянтинівки одразу із кількох напрямків. Хоча в Часовому Ярі Сили оборони надовго затримали росіян, але вони, не маючи можливість окупувати місто повністю, обходять його із флангів. Зокрема нещодавно розширили свою зону контролю на кілька км кв біля села Майське. Південніше Часового Яру, вони поки марно штурмують Ступочки.

Карта бойових дій за 8-15 листопада, фото: Еспресо

Однак між Торецьком та Костянтинівкою наша оборона поступово продавлюється і відходить на північ. Ворог зумів пробитися біля Плещіївки, Білої Гори та Іванопілля, окупувати Катеринівку, зайняв південне узбережжя Клебан-Бицького водосховища, а також мав незначне просування із правого флангу, біля Олександро-Калинового. Наступ на Костянтинівку йде з невеликою інтенсивністю, адже рашисти залучили основні свої ресурси на сусідніх ділянках фронту. Тому те що тут відбувається можна оцінювати як підготовку до оточення міста. Головним елементом якої має стати прорив на північ між Костянтинівкою та Добропіллям, в районі Полтавки. Наразі Сили оборони тут вже кілька місяців непохитно тримають свої позиції.         

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.