Уже очевидно, що завдяки "м’ясним штурмам" Авдіївки в листопаді ЗСУ встановлять черговий рекорд із ліквідації ворогів – понад 25 тис. Зараз середньодобові втрати рашистів становлять 920 осіб на день, що суттєво перевищує мобілізаційні можливості окупантів, які щодня проводять 20-30 штурмів міста зі всіх можливих боків.
Утім за тиждень результативність цих інтенсивних атак є вкрай низькою. ЗСУ вдалося стабілізувати фронт не тільки на південному фронті, а й на півночі. Перейшовши залізницю на значному відрізку, росіяни так і не змогли пробитися до Степового – їх відкинули назад Сили оборони. Так само невдалими були наступи загарбників східніше від Новобахмутівки та південніше від Новокалинового.
Єдиним, а тому сильно розрекламованим, успіхом стало просування рашистів на кількасот метрів у районі промислової забудови в тій частині міста, яка виходить на дорожню розв’язку Донецьк – Ясинувата. Однак, по-перше, бої тут іще тривають і "промку" наразі ніхто не здав, а по-друге, відразу за нею – затяжна низина, яка стане великим могильником для штурмових бригад ворога. Тому наративи російських новин про швидку здачу Авдіївки аж ніяк не відповідають дійсності. Бої за місто триватимуть ще довго. Ймовірно, в грудні вони будуть ще більш кровопролитними, адже для Путіна готують подарунок "під ялинку".
На південь від Бахмута увесь тиждень тривали важкі бої на околицях Кліщіївки й Андріївки. Окупанти вже другий тиждень намагаються повернути втрачені позиції. ЗСУ перебувають наразі в глухій обороні, але також немає ознак, які свідчили б про втрату якихось позицій.
Рашисти інтенсивно готуються до масованих ракетних ударів по нашій інфраструктурі. Для цього вони проводять розвідку дронами й одночасно б’ють по Києву.
25 листопада на Київ здійснили найбільшу атаку безпілотників за час цієї війни. Із 75 дронів наша ППО збила 74. Втім атакувати столицю росіяни почали на два дні раніше. 23 листопада після ураження ракетами критичної інфраструктури частина міста на добу занурилася в темряву.
У ніч на 26 листопада ЗСУ запустили 36 безпілотників у відповідь. Попри заяви ЗС РФ про збиття всіх цілей, під Москвою вибухи зафіксували на електростанції в Литкаріно та підстанції в Любліно, а також трансформаторній станції в самій Москві.
Окрім того, безпілотники влучили в цілі на Смоленському авіаційному заводі, Челябінському тракторному заводі, який виробляв двигуни для танків, а також на заводі в Тулі, що тільки будується. Тут виробляють РСЗО "Град" і "Смерч".
Разом із тим безпілотники завітали до Джанкоя, де спалили військову частину, яка була нашпигована боєприпасами. Також "бавовна" вчергове відвідала військовий аеродром неподалік Новофедорівки і військові об’єкти в Севастополі. Про детальні результати цих нальотів наразі не відомо.
Контрнаступ наче офіційно закінчився, а українські військові продовжують відвойовувати в окупантів наші землі. За тиждень ЗСУ вдалося повністю витіснити ворога з височини 140 м над Вербовим. Росіяни відійшли оборонятися в село.
Одночасно наші воїни змогли відбити ще низку позицій між Роботиним і Копанями й тим самим ще більше розшити вклинення в оборону ЗС РФ у напрямку на Токмак.
На Бердянському напрямку, зс РФ пройшли близько кілометра в сірій зоні на північ від Приютного та наблизились до наших редутів що на захід від Старомайорська.
Броунівський рух росіян на лівобережжі Херсонщини має максимально хаотичний характер. Не в останню чергу через те, що влучні удари ЗСУ частково позбавили їхню армію керованості. Так, днями наші ракети знищили пункт управління підрозділів спецпризначення поблизу Олешківських пісків.
Село Кринки ворог атакує з півночі та з півдня, втім без результатів. Також рашисти намагалися потіснити ЗСУ із сонячної підстанції на північ від Підстепного. Продовжуються бої в районі Олешок та Піщанівки.
Попри це, окупанти понад усе намагаються вибити Сили оборони з Лівобережжя, а тому підтягнули сюди нові частини, збільшивши контингент до 68 тис. солдатів.
Однак найцікавішим є той факт, що росіяни не підтягують ці нові частини до лінії фронту, а розміщують їх поблизу Кримського перешийку, наче готуючись до глибокої оборони.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.