Наскільки важливий для Путіна штурм Авдіївки продемонстрував його візит до Ростова де він, чи його двійник, викликав військових на килим. Так чи інакше, але після цього під Авдіївку командування зс рф перекинуло аж 2 армії з Луганського фронту. Раніше, впродовж серпня і вересня на Луганщині загарбникам не вдалося досягнути жодних результатів, їхній наступ перейшов у латентну фазу.
Після першого невдалого штурму, росіяни здобули підкріплення та з новими силами пішли в атаку на півдні та півночі Авдіївки, маючи намір реалізувати свій план охоплення міста.
Якщо на півдні їхнє просування в районі Водяного не мало значних успіхів, то в районі Красногорівки набуло загрозливих обрисів. Вдруге за тиждень росіянам вдалося вилізти на терикон, який височіє над містом. Втім терикон має доволі жорсткий ґрунт і окопатися на ньому не реально. Першого разу артилерія ЗСУ вибила рашистів зі нього. Тому будемо сподіватися, що і цього разу вони знайдуть там свій кінець.
Однак більш небезпечним є просування росіян в бік села Степове, де проходить залізниця з Авдіївки. Вона не використовується для забезпечення логістики міста, але є ключовою оборонною лінією ЗСУ на цій ділянці фронту. Тому наші військові будуть здійснювати контратаки, щоб відкинути окупантів подалі.
Наразі ЗСУ під Авдіївкою встановлюють нові рекорди знищення росіян та їхньої техніки. Так з початку жовтня наші воїни спалили 410 танків або 8% від всіх танкових втрат окупантів в Україні. За цей же час Сили оборони ліквідували рекордні 706 бойових броньованих машин.
На південь від Бахмута, зс РФ відчайдушно намагаються повернути втрачені позиції в Кліщіївці. У контратаках вони сточили дві свої механізовані бригади, залишки яких довелося повертати під Опитне. Це дало можливість нашим воїнам зайняти ще більше позицій на схід від залізничного полотна.
Тим часом, інші бригади ЗСУ б’ються за отримання контролю над селами Курдюмівка і Озарянівка, які стоять на заваді нашому просуванню далі на схід, щоб відкинути окупантів за річку Бахмутка. Нараз ж ворог вибудовує нову лінію оборони за дорогою Бахмут-Горлівка.
На північ від Бахмута рашистам вдалося провести низку атак та просунутися на кількасот метрів в районі Берхівки і Дубово-Василівки, а також в межах південних околиць самого міста.
Бої на Бердянському напрямку перейшли у позиційні, а їхня інтенсивність значно зменшились. Ситуація біля Роботиного, схоже на певний період зайшла у глухий кут – ЗСУ не можуть вибити окупантів із панівної висоти біля Новопрокопівки, а росіяни проводять чергові невдалі контратаки в районі Вербового і Копанів, намагаючись звузити «Роботинський виступ». За тиждень лінія фронту тут суттєво не змінилась. Однак останніми днями Сили оборони розширили сіру зону на півночі Новопрокопівки, а також намагались пробитись на західні околиці Вербового. Наразі результат штурмових дій не відомий.
Водночас, події на Лівобережжі Херсонщини стали так сильно непокоїти окупантів, що вони почали перекидати туди свої недобиті на південному фронті частини. Це, на їх думку, мало б підсилити гарнізони вздовж берега Дніпра. Однак, за відгуками самих росіян, наразі їм це не вдається, оскільки диверсійні загони ЗСУ все більше розширюють зону свого впливу, щоденно переправляючи на Лівобережжя нові підкріплення.
Наразі наші військові взяли під контроль території від Антонівського мосту і аж до сіл Піщанівка та Підстепне, вийшовши на дорогу, яка йде від Олешок до Козачих Лагерів. На північ від Лагерів ЗСУ також почали створювати ще один плацдарм в районі села Кринки, ймовірно контролюючи частину цього села. Рашисти побоюються, що ці диверсійні операції можуть перерости у справжній другий фронт у їхньому тилі.
Після ударів ATACMS аеропорт в Бердянську втратив свій функціонал, а за уточненими даними зс РФ 19 своїх гвинтокрилів, ще 17 були ліквідовані в Луганську.
Третій день поспіль в Севастопольську бухту атакують наші підводні та повітряні дрони. Окупанти звітують про те, що все збили, однак дим над містом вказує, що це не так, тому очікуємо на добрі новини з Криму.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.