Російська армія тривалий час була предметом гордощів істинного скрєпного росіянина. Десятиліттями Кремль шантажував Європу погрозами перекрити дешевий газ і пересунути ближче до кордонів НАТО "аналоговнетні" "Іскандери". Коли не спрацьовувало ані те, ані інше — із російського телевізора натякали на те, як легко можна перетворити на ядерний попіл Берлін, Париж і Лондон. І тільки останні три місяці ЗСУ та українці ціною неймовірних зусиль розбивають на друзки образ непереможної російської армії.
Наш всенародний героїзм це історія про піт, сльози й про вудочку російської пропаганди, яка солітером влазила у голови мільйонів простих обивателів. Численні серіали на українських каналах із кінця 90-х малювали нам образ російського десантника складної долі. Який у недалекому минулому крушив афганських/чеченських терористів, а нині бореться за сільську дівку і своє місце під сонцем. Подекуди Сєрьогу/Андрєя/Сашку ставили як щось світле, мудре і досвідчене у противагу героям, які були міліціонерами, податківцями, працівниками ФСБ.
Однак вторгнення в Україну 24 лютого показало інакшу картину — Армія Росії є концентратом найбільшого варварства. Купка садистів, ґвалтівників, грабіжників і убивць, для яких армія стала найлегшим способом вирватись із соціального дна. Замість шанованих полководців цю банду очолює оленячий пастух Шойгу, який ніколи не був польовим командиром, бригадним генералом. І наше велике щастя, що у російській армії процвітає корупція — інакше ракет із німецькими та французьким компонентами у наші голови летіло б в рази більше.
За три місяці війни на російському ринку з’явились нові герої. Типовий шлях російського вояки у "спецоперации на Украине" виглядає десь так.
А ось які героїчні легенди про окупантів придумують для внутрішнього ринку. Вони достатньо типові — такий собі загарбник Чечні, Сирії, Грузії лізе на українську територію. Лізе не просто так, а щоб встановити вороже ППО, РСЗВ. Українська армія надійно утилізує таргана. У некролозі обов’язково розказують, як наш російський герой пав смертю хоробрих через паскудний "Байрактар".
Чи є якесь каяття рідні та близьких після такого кінця? Звісно, що ні. В очах типових росіян захищати Росію… на військовому аеродромі Гостомеля в рамках норми.
Зазвичай, потім російським діточкам розповідають про героїв, на яких треба рівнятися й організовують іменні парти в школах, де вчились окупанти. Так готують нову порцію російського м’яса, яка вважатиме, що вбивати українців не просто норма, а престижно.
Полковник ЗСУ і військовий блогер Анатолій Штефан має гарну рубрику "Хороші комікси" — це історії із ВКонтакте російських вояк, які стали грузом-200. Так от, попри легенду "я заблудился" на учениях, більшість цих окупантів ненавиділи Україну і задовго до вторгнення будували плани зі своїми орчинями, як вони житимуть в окупованих українських містах.
Тому давайте собі раз і назавжди зафіксуємо, що російські окупанти прийшли сюди з єдиним наміром: знищити українське населення і вселитися у наше майно своїми виводками. Вони уже вирізали інтелігенцію Харкова, Києва, Одеси, Львова і не проти повторити це знову. Їм не звикати морити українців голодом — бо це найкращий метод лягти у тепле ліжко закатованого українця.
Як потрапляють у російську армію, яка задурила мізки совєтологам і фахівцям із Росії по всьому світу? Дуже просто, якщо ти маргінал, злодій, психічно хвора людина — ласкаво просимо в Армію Росії. Можна знайти прикметні історії, яких добровольців залучають до війни в Україні. Ось кореспонденти російського "Радіо Свобода" знайшли кадирівця, який кошмарив Маріуполь і власноруч обстрілював "Азовсталь".
"Еще один погибший из списка Минобороны Украины – Ваха Гузуев. До войны он работал в строительстве, у него остались пятеро сыновей и дочь, рассказали его брат и мать. Они категорически отрицают, что Гузуев отправился в Украину принудительно, но признаются, что сделать это его заставили скорее жизненные обстоятельства, нежели идеологические убеждения. Он сказал, что в таком случае ему судимость уберут и на работу примут. "У него судимость была, он мне говорит: "Мам, я поеду на Украину". Я у него спрашиваю: "Зачем тебе это надо?" Он сказал, что в таком случае ему судимость уберут и на работу примут. Он всегда хотел на военной службе быть, а мы с отцом не отпускали его", – рассказывает мать погибшего".
А ось російська газета "Канские ведомости". Свіженька розповідь бабусі про внука, яких поїхав убивати й грабувати українців. Попри освіту аграрія — 21-річний Нікіта не захотів будувати нормальну кар’єру. А пішов на контракт, бо в Армії Росії "стабильность и перспективы".
Думаю, багато, хто уважно слухає перехоплення СБУ, де у всій красі розкриваються секрети боєздатності "другої армії світу". Багато хто з російських військових сидить на наркоті. І наркотики їм роздають централізовано їхні командири.
"Попроси у Гурдина, чтоб он забрал наркоту и свою тоже сюда привез! Наркоту, которую нам выдали. Чтоб он забрал и свою тоже привез", - говорить окупант своїй дружині. Дружина уважно слухає і записує, бо килим і кавоварка з України самі не приїдуть. Далі росіянин додає, що у них є грошовий "общак" із якого ще треба взяти кошти на закупівлю коньяку. Тож "добовий раціон" російських загарбників виглядає…досить незвично.
Днями група "Ищи своих" оприлюднила цікавий некролог, що на війні в Україні загинув офіцер Міноборони Андрєй Розумний.
Біографія цього товариша дає чітке розуміння дна, в яке стукається Армія Росії. Розумний був двічі судимий за наркотики. У 2018 отримав два роки умовно за незаконний обіг сильнодіючих препаратів. До того працював оперативником у Федеральній службі РФ за контролем по обігу наркотиків. У 2014 мав перший термін за зберігання тяжких наркотиків — був визнаний невинуватим.
Але наркомани й судимі це іще не увесь набір для "денацифікації" України та здорового глузду. Німецька газета Spiegel із посиланням на німецьку розвідку BND (Bundesnachrichtendienst) повідомила, що у лавах збройних сил РФ в Україні воюють представники радикальних неонацистських формувань. Йдеться про ДШРГ "Русич", яку очолює відомий садист Олексій Мільчаков, а також "Російський Імперський Легіон", який вже засвітився в Україні на початку гібридного російського вторгнення.
Наприкінці квітня СБУ видало перехоплення російського контрактника Івана Клименка, який розповідає рідній матері про свої плани в Україні.
"Нам нужно всех убивать: и детей, и женщин. Всех подряд. Всю Украину нужно вытравить просто, до самого Львова. Чтобы этой страны не было на карте. Нужно их с земли стереть", — заявляв окупант.
Також він описував рідній матері, як збирається ножем вирізати свастику на тілах загиблих українців.
Що ж — вийшло справді так, антифашисти майбутнього називають себе російськими "асвабадітєлями".
Хлопчики, які їдуть в Україну точно знають, що вони тут робитимуть. Вони їдуть убивати, щоби потім відправити додому пральні машини, блендери, фени й натільні хрестики в краплях крові. Якби Київ взяли за два дні — вони б привести сюди своїх орчинь і всі разом відклали тут личинки справжніх росіян.
Хлопчики, яких наші милі Антоніни з Інтернету жаліли перші тижні три показали, що молоді більш безпринципні та більш жорстокі. Це двадцятирічні покручі епохи Путіна дозволяють собі гвалтувати немовлят, сестер-трійнят, бабусь і дідусів. Де б не опинився черевик російського солдата, повсюдно відбуваються тортури та розстріли військовополонених, масовий терор та зникнення миротворців на окупованих територіях. Через Чечню, Молдову, Грузію, Сирію та Україну курсує кривавий російський потяг.
Машиністом цього кривавого експреса є безумовно Володимир Путін. Але врахуйте, що жоден пасажир не спробував натиснути стоп-кран. Всіх все влаштовує. Вся Росія зараз підіймає келихи у вагоні-ресторані. І у них не вино, а червона кров. Тому писки в крові українців у всіх — і так просто це не забудеться.