Про це інформує Reuters.
За даними танкерних трекерів Vortexa, Kpler та китайської митниці в цьому році компанії імпортували рекордну кількість нафти з Росії, Ірану та Венесуели, які зазнають санкцій.
Ці три країни склали 25% нафтового імпорту Китаю у 2023 році, що більше, ніж 21% тогоріч та у два рази більше, ніж 12% у 2020 році. Нафта з цих країн витиснула з китайського ринку нафту з Близького Сходу, Західної Африки та Південної Америки.
З січня по вересень Китай отримав 1,3 мільйона барелів нафти на добу (б/д) нафти морем (марка Urals з Балтійського моря) та 800 тис. б/д трубопроводом (марка ESPO з тихоокеанського порту Козьміно) з Росії. Морське постачання збільшилися на 400 тис. б/д, або на 30%, у порівнянні з минулим роком, оскільки європейці відмовилися від російської нафти.
Повідомляється, що китайські покупці економили на російській нафті не менше $4,34 мільярда цьогоріч, порівнюючи її вартість з цінами на схожі сорти з країн, які не мають санкцій.
Китай також заощадив $4,2 мільярда на імпорті з Ірану, який побив рекорд і склав 1 млн б/д. Іран надавав китайцям знижку до $17 за барель в порівнянні з еталонною маркою Brent.
На нафті з Венесуели, яку Китай імпортував по 430 тис. б/д в січні-вересні, китайські компанії економили $1,2 мільярда.
Більшу частину російської нафти придбали державні Sinopec і PetroChina, які не купували нафту з Ірану та Венесуели через санкції.
Приватні нафтопереробники користувалися низькими цінами та знижками на нафту з Ірану та Венесуели. Їх маржа на перероблюванні такої нафти становила 570 юанів ($77,6) за тонну, а не 50 юанів, як роком раніше.