Кому на руку чергова "дохла кішка" про диверсію на Північному потоці

Знову дохла кішка від Washington Post про "український слід" в підриві путінських потоків на Балтиці. Нічого нового. Окрім прізвища Романа Червінського, на якого тепер спрямовується підозра кращої хокейної журналістки сезону 2017-2018 рр. Ізабель Хуршудян, яка потім працювала кореспондентом у московському бюро WP й очевидно була не тільки об'єктом уваги з боку ФСБ.

Зараз вона вже 1,5 року очолює київське бюро цієї американської газети, але очевидно, професійний рівень її залишився хокейний. Головне для даного напрямку порученої редакцією роботи — ганяти "шайбу" по медіаполю.

Її статті про "український слід" - яскравий приклад, як свободу слова обертають у свободу брехні.

Читайте також: "Північні потоки": що не так у розслідуваннях західних журналістів

Можливо, комусь з тих, кому в статтях у WP Хуршудян і її співавтори приписують те, чого вони не робили, з часом спаде на думку подати в суд за наклепи?

P.S. Зверніть увагу, що в статті знову йдеться про те, що диверсія на путінських потоках на совісті українських військових, а мовляв, вище політичне керівництво України взагалі було не в курсі планування операції. Мусування наративу про суперечність між військовим та політичним керівництвом України якраз дуже гармонізується з наративами російської пропаганди. І саме зараз ми знову бачимо чергову хвилю його поширення. Ну, хіба що бракує тези про майбутній "військовий переворот в лютому 2024 року". Але цю "шайбу" було поручено ганяти іншим підрядникам.

Джерело

Про автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.