Так от. Окрім семи критеріїв, які раніше були виписані нам до виконання (виконані чотири, не виконані три, по деяких з них є питання, як взагалі виконати), є ще затверджені загальні, так звані, Копенгагенські критерії. Вони є ширшими й обʼємнішими. Їх теж три. І саме відповідність щодо них означатиме готовність вступу держави до Європейського Союзу:
- Політичний. Він передбачає стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин.
- Економічний — це дієва ринкова економіка.
- "Членський" — зобов'язання, які випливають із факту вступу до ЄС, зокрема, визнання його політичних, економічних та монетарних цілей.
Під ці критерії потрапляє багато реформ, за які в Україні ніхто і не брався, а також ті, які можна трактувати двояко. Як, скажімо, пункт про демократію.
Читайте також: Протести польських перевізників: євроінтеграція України не буде простою. Колонка Віталія Портникова
Саме тому я не належу до тих оптимістичних людей, які вже за два-три роки бачать Україну повноправним членом ЄС. Дай Боже, щоб ми зуміли провести усі реформи, які очікують від нас, до 2030-го року. Нагадаю, що Туреччина чекає приєднання понад 30 років. І не факт, що колись його дочекається.
Також важливий фактор для нашого приєднання — це те, яким буде сам Євросоюз на момент готовності України до членства, як буде виглядати його структура і який існуватиме механізм прийняття рішень. Також багато залежатиме від національних позицій країн-лідерів ЄС (маю на увазі, в першу чергу, політичні настрої Німеччини та Франції).
Виходячи з рішення Єврокомісії, треба готуватися до довгого переговорного процесу. Тому усім бажаю витримки та холодного розуму.
Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства Главком
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.