Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба опублікував відео виступу в інстаграмі.
Кулеба звернувся до присутніх у залі та наголосив, що хоче, аби вони почули голоси українських дітей, які пройшли через окупацію та страждання.
Голова МЗС України Дмитро Кулеба зачитав уривки зі справжніх воєнних щоденників трьох українських дітей, які перебували в окупації:
Восьмирічний Єгор Кравцов. 3 березня 2022 року, оточений Маріуполь:
"Я гарно виспався; прокинувся, посміхнувся і порахував до 25. А ще, помер мій дідусь. У мене рана на спині, видерта шкіра, у сестри поранення голови, мамі видерли м'ясо на руці й дірка в нозі".
Наступного дня: "Незабаром у мене день народження. У мене померли дві собаки і бабуся Галя. І улюблене місто Маріуполь".
Віолетта Горбачова, 13 років. Вона провела близько чотирьох місяців в окупованій Новій Каховці.
Лютий 2022 року: "Ми не виходимо з дому. Я просто боюся, що я вийду з під’їзду та мене застрелять. Вулиці майже пусті. Тато їздить на роботу, привозить продукти. Село через ГЕС обстрілюють. Я пишу своєму другу звідти, а він не відповідає. Скільки ж моїх знайомих може загинути…".
Травень 2022: "Мама каже не гуляти там, де немає людей, бо багато дівчат гвалтують. 27 травня відключили зв’язок повністю. Люди, як зомбі, стояли купками, біля зачиненого кафе, де трішки ловив місцевий інтернет".
Аріна Первунна, 11 років. Вона переховувалась у підвалі в окупованому селі.
"Вона боялася, що російські військові можуть її зґвалтувати, і подзвонила батькові, який перебував на підконтрольній уряду території, плакала та просила забрати її звідти. Заради порятунку своєї дитини він якось зміг приїхати за нею, але на зворотному шляху російські військові відкрили вогонь по машині та вбили батька Аріни на її очах", - розповідає Кулеба.
Через тиждень Аріна написала в щоденнику: "Я не хочу жити. Навіщо таке життя без тата? Та я ж ще незграбна дитина, яка сама нічого не може зробити, та напевно це моє покарання, напевно за те, що я не змовчала, а подзвонила татові, нетерпляча. Якби я не зателефонувала татові, то все було добре, всі були живі. Я ненавиджу себе. Чому я така безпомічна?".
26 травня 2023 року: "Тату, я тільки що закінчила сьомий клас і в мене дійсно хороші оцінки. Я дуже тебе люблю. Я зроблю все, щоб ти пишався мною. Люблю тебе, татко".
"Я впевнений, що у багатьох у делегатів у залі ГА ООН є діти. Вони б ніколи не хотіли, щоб їхні діти пережили подібне пекло. Жодна дитина у світі, ані в Україні, ані в жодній іншій країні світу, не заслуговує на таке. Жодна політична мета не може виправдати сльозу дитини", - написав Дмитро Кулеба в інстаграмі.