Сізіф як метафора та атмосфера вісімдесятих: топ-7 фактів про фільм "Киснева станція"

Події фільму відбуваються влітку 1980 року, коли Джемілєв відбуває чотирирічне заслання в селищі Зирянка на північному сході Сибіру. Там він працює на кисневій станції, щодня наповнює балони киснем і перекочує їх до причалу. 

Ідея створити фільм про Мустафу Джемілєва постала у режисера Івана Тимченкав 2015 році, після окупації Криму та заборони на вʼїзд на його територію для Мустафи аґа. Від ідеї до виходу на кіноекрани минуло ціле десятиліття. 

Сценарист фільму - письменник та телеведучий Михайло Бриних - протягом року провів низку інтервʼю з Мустафою аґа і більше дізнався про його знайомство з майбутньою дружиною Сафінар. Саме ця неймовірна історія кохання лягла в основу фільму. 

Фільм створено у співпраці України, Чехії, Словаччини та Швеції. 

Еспресо - інформаційний партнер показів фільму. 

Пропонуємо топ-7 фактів про фільм 

• Безглузда праця Сізіфа є однією з ключових метафор західної культури. Але фільм "Киснева станція" пропонує інший погляд на цей образ. Тут Сізіф — це радянський дисидент, який продовжує боротьбу в, здавалося б, безнадійній ситуації та зрештою перемагає завдяки своїй наполегливості, мотивації та вірі у свій народ. Усього через кілька років після подій фільму Радянський Союз розпадається, і весь кримськотатарський народ повертається додому.
• Киснева станція як метафора є не лише головною локацією фільму, але й однією з ключових метафор. Людина, яка страждає від тотальної нестачі кисню в СРСР (під "киснем" мається на увазі свобода), щодня виконує рутинну роботу. А Мустафа є "киснем" для свого народу.

• Музичне оформлення картини - результат співпраці з японським композитором Джуном Міяке. У його портфоліо є фільми, номіновані на "Оскар", а також робота з такими режисерами як Вім Вендерс та Олівер Стоун. 
  Офіційний саундтрек - пісня турецькою мовою - був спеціально написаний для фільму: пісню виконала співачка Кальбен, популярна в Туреччині серед молоді та опозиційного руху. В межах ОМКФ її відзначили нагородою як найкращу пісню до фільму.
• Над акторським ансамблем працювала відома кастинг директорка Алла Самойленко. В її портфоліо українські кінохіти, зокрема “Довбуш”, “Я, Побєда і Берлін”, “Люксембург Люксембург”, “Мої думки тихі” тощо. Над костюмами до фільму працювала Марія Керо, відома також роботою над фільмами “Довбуш”, “Носоріг” тощо.

• Фільмування відбувалось у Києві (зокрема, на Центральному залізничному вокзалі в залі очікування), на Київщині, у Херсонській області - Олешках та Станіславі, а також у Новгород-Сіверському.
• Головну роль виконав Борис Орлов. Також у фільмі знялися Христина Дейлик, Віктор Полторацький, Вʼячеслав Жила, Сергій Петько, Василь Кухарський (військовий ЗСУ, загинув внаслідок важкого поранення), Олена Вахрамєєва та Едем Ібадуллаєв.
• Світова прем'єра фільму відбулась 2023 року на Талліннському кінофестивалі. Фільм також брав участь у низці фестивалів у Німеччині, Кореї, Польщі, Чехії.