Нічого не буває просто так. Все – тому, що. Хіба можна плести, ремонтувати, ліпити, варити, зварювати, лікувати, клепати, в’язати, шити, сушити, збирати, їхати тисячі кілометрів, знаходити, купувати, перевозити, доставляти, вантажити, розвантажувати, домовлятися, не спати… і все це просто так? Для них — ні. В кожному випадку є своє "тому, що…".
І це "тому що…" має свою причину, ім’я, спогад, місце, звук, страх, надію, мрію… Про них навряд чи розкажуть, але причина є.
І мета – є. Але одного разу їм прийде розуміння – мети досягнуто. Більше не треба не спати, збивати руки, їхати в ніч, діставати з-під землі, бо треба…
Вони ніяково озирнуться навколо:
- Це що, все? - послухають небо, подивляться у світанок, чи захід, чи зорі, копнуть стомлене колесо... - А хіба таке буває, що "все"? - запитають вони навмання.
Одного разу їм прийде розуміння – мети досягнуто. Більше не треба не спати, збивати руки, їхати в ніч, діставати з-під землі, бо треба…
Прийде час для какао із зефірками та роздумами – а далі що?
Хтось задауншифтить на рибалку, когось понесе в мандри, інші будуть просто довго сидіти й слухати море, хтось засяде за книгу, а хтось позамітає перегорілого себе в купку і спробує почати наново.
Читайте також: Чому Україна виявилася готовою до війни
Але рано чи пізно вони зірвуться. Бо така у них натура, такі вони пальнуті на усю голову – люди, для котрих не буває просто так, а є "тому, що треба" - в о л о н т е р и.
Дожують вони свою зефірку з какао і підуть знов завдавати добро.
P.S. Знайдіть свого волонтера, обійміть бідосю і скажіть: "Я тут на твоїх підопічних трохи грошей підкину" - усвідомлення "можна допомогти більше" робить цих дивних людей щасливими.
Про автора. Віталій Гайдукевич, журналіст
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.