На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 28 вересня.
Фото: Пригожин
Чимало ЗМІ написали про те, що російські війська групи Вагнера повернулися на поле бою. Зокрема, Politico розповідає, що українська розвідка розкрила деталі повернення на фронт старої гвардії Євгена Пригожина.
Кілька сотень бійців угруповання, яким колись керував нині померлий воєначальник Євген Пригожин, були помічені в боях у рядах різних російських військових частин на східному фронті, повідомив полковник Сергій Череватий.
Найманці Вагнера воювали в Україні до травня, коли вони нарешті зайняли залишки Бахмута, міста Донецької області, яке було зруйновано протягом дев’яти місяців жорстоких боїв.
"Вагнерівці були відомі в Україні тим, що безжально обезголовлював українських солдат і вбивали мирних жителів", - відзначають у Politico.
Після того, як ПВК "Вагнер" була відведена після перерваного повстання проти Кремля в червні під проводом Пригожина, який згодом загинув в авіакатастрофі в серпні, багато їх військ були або прийняті в Білорусі Лукашенком, або розгорнуті в африканських країнах, де у Росії є інтереси.
"Вагнерівці не ховалися. Може, думали, що це налякає наших солдат. Фактично це показало, що Росії потрібне нове м’ясо для м’ясорубки", – сказав Череватий, заступник командувача Східного угруповання військ України зі стратегічного зв’язку. "З Вагнер, як з організацією покінчили в Бахмуті. Тепер їхніх більш щасливих солдат відправляють в Африку, де більше грошей. Ті, кому пощастило менше, повертаються в Україну".
Він додав, що українське прослуховування та розвідка були використані, щоб підтвердити, що колишні війська Вагнера повернулися на поле бою на Донбасі, але попередив: "Ми знаємо про них усе".
Раніше Центр національного спротиву України повідомляв, що станом на вересень у Білорусі залишилося менше 1000 найманців ПВК "Вагнер".
"На даний момент 200 з них залишаються інструкторами в спецпідрозділах МВС і Міноборони Білорусі. Решта – це ті, хто не бажає бути вербованим ні в нові ПВК, ні в Міноборони РФ", – повідомили в центрі опору з посиланням на джерела на місцях.
Заступник командувача зв'язку українських військ на Сході Сергій Череватий заявив CNN, що колишні бійці Вагнера, які повернулися в Україну, тепер працюють на Міноборони РФ.
"Наразі їх кілька сотень у нашому напрямку, на Східному фронті, у різних районах", – сказав Череватий.
Але він намагався применшити значення їхнього повернення, сказавши, що російським військам в Україні "зараз не вистачає всіх там, тому їм підійде будь-яка людина".
Українські військові, які беруть участь у наступі поблизу оточеного міста Бахмут, також повідомили CNN, що колишні війська Вагнера повернулися в цей район.
"Вагнер теж тут", – сказав оператор безпілотника з позивним "Грув". "Вони повернулися, швидко змінили командирів і повернулися сюди".
Фото: Енергоатом
У The Guardian написали, що Greenpeace попереджає про безпеку Запорізької АЕС.
Згідно з досьє, надісланим західним лідерам, міжнародні регулятори не можуть належним чином контролювати об’єкт, який перебуває під контролем Росії. Група екологічної кампанії дійшла висновку, що Міжнародне агентство з атомної енергії має занадто мало інспекторів на найбільшій атомній станції Європи – чотири – і що існує занадто багато обмежень у їньому доступі.
У ньому стверджується, що МАГАТЕ "не в змозі виконати вимоги свого мандату", але воно не готове визнати це публічно, і в результаті те, що воно описує як порушення Росією принципів безпеки, не озвучується.
Шон Берні та Ян Ванде Путте, ядерні спеціалісти з Greenpeace, роблять висновок: "МАГАТЕ ризикує нормалізувати те, що залишається небезпечною ядерною кризою, безпрецедентною в історії ядерної енергетики, перебільшуючи свій фактичний вплив на події на Землі".
Величезна Запорізька АЕС із шістьма реакторами була захоплена Росією на початку березня 2022 року і відтоді перебуває на передовій війни. Вона розташована на річці Дніпро в центральній Україні, а українські війська займають берег річки навпроти, залишаючи завод у полі зору військових обох сторін.
Російські війська розташувалися на заводі, потенційно чисельністю 500-600 осіб згідно з повідомленнями на початку війни. На зображеннях 2022 року видно наявність бронетехніки. Іноді АЕС піддавалася нападам, зокрема в серпні 2022 року, коли обстріл пробив діри в даху сховища.
МАГАТЕ відмовилося прямо коментувати звіт Greenpeace, але підкреслило, що воно має інспекторів на місці з вересня 2022 року, і що без їх присутності "світ не мав би незалежного джерела інформації про найбільшу атомну електростанцію в Європі".
Усі шість реакторів зупинені, і, згідно з даними МАГАТЕ, занепокоєння щодо того, чи було достатньо води для охолодження після знищення росіянами дамби в Новій Каховці нижче за течією в червні, було знято завдяки бурінню нових свердловин.
Але залишається тривога щодо можливого нового спалаху боїв на АЕС, оскільки Україна прагне повернути територію у своєму контрнаступі.
Висновки Greenpeace доповнюються військовою оцінкою з відкритого джерела, написаною McKenzie Intelligence. Більшість російських військ і оборонних споруд на місці, ймовірно, приховані, і інспектори повідомляють про докази того, що деякі райони заводу заміновані, хоча неясно, наскільки сильно.
Російські військові, ймовірно, "використовуватимуть близькість атомної електростанції як щит" для стримування контрбатарейного вогню, пишуть Берні та Ванде Путте, що є порушенням, як вони стверджують, п’яти принципів безпеки МАГАТЕ, вперше оголошених його генерального директора Рафаеля Гроссі на Раді безпеки ООН у травні.
Фото: GeneralStaff.ua
У New York Times написали лонгрід про те, хто цього року завоював більше території в Україні. Їх відповідь – ніхто. Хоча обидві сторони розпочали амбітні наступальні дії, лінія фронту майже не зрушилася. Після 18 місяців війни прорив виглядає складнішим, ніж будь-коли.
З зими лінія фронту в Україні мало змінилася. Росія мала на меті захопити весь Донбас, але пішла лише на крок вперед. У контрнаступі Україна досягла мінімальних успіхів. Щільні російські мінні поля та укріплення роблять кожну атаку надзвичайно дорогою.
Незважаючи на дев’ять місяців кровопролитних боїв, з початку року менше ніж 500 квадратних миль території перейшли з рук в руки. Тривала тупикова ситуація може послабити підтримку України Заходом.
"Обидві сторони почали рік із високими амбіціями: Росія хотіла захопити східний Донбас, а Україна мала на меті розколоти російські війська наступом на півдні. Жоден наступ не пішов за планом. Лінія фронту, після місяців виснажливих боїв і значних втрат, залишається майже незмінною", - констатують у журналісти.
Відповідно до аналізу даних Інституту вивчення війни, проведеного New York Times, у серпні з рук в руки перейшло менше території, ніж у будь-який інший місяць війни. У той час як Україна досягла невеликих успіхів на півдні, Росія в цілому зайняла трохи більше території, переважно на північному сході.
По всій лінії фронту за кожен кілометр території велася жорстока боротьба, без повторення стрімкого прориву, який Києву вдалось у Харкові у вересні минулого року, коли оборона Росії впала після раптової української контратаки.