Ваша амбасада повернулася до України минулого тижня. Тоді в своєму інтерв’ю ви сказали, що робота посольства триває, але виглядає якось сюрреалістично. Що ви мали на увазі?
Ну, по-перше, приїхала дуже мала команда. Дивним також було приїхати назад, а порядок денний зовсім не змінився для нас. Якщо перед війною ми постійно говорили про реформи, про наші угоди щодо вільної торгівлі, візового режиму, то тепер говоримо про масштабну підтримку України, про те, як підтримувати Україну до завершення цієї війни. Але ми працюємо і я дуже рада, що повернулася до Києва.
А я дуже радий, що ви підключилися до нашого ефіру, щоб розповісти саме про цю підтримку. Для нас це дуже важливо. І дуже приємно, що ми маємо друзів за океаном, таких як ви. Отже, наскільки я розумію, Оттава нещодавно запровадила санкції проти майже тисячі росіян, включаючи самого Путіна. Перше запитання: чи сильно представлений російський бізнес в Канаді, чи сильно вдарять ці санкції саме по Росії? Ну і чому це саме проти Путіна? Що це дасть?
Коли говоримо про санкції, мусимо розуміти, що гроші і міжнародний бізнес пливе по цілому світу. Це не є про одну чи другу країну, це про скорочення можливостей по цілому світу, щоб російський бізнес, російські діячі могли діяти. Навіть якщо вони не є присутні на території Канади, важливо, щоб ми унеможливили їм працювати, ховати свої гроші, пересувати своїх працівників чи свій бізнес на канадську територію. Але у нас таки є підприємства, які мають справи з Росією. То чи впливають санкції? Абсолютно. І удар цих санкцій сильніший через те, що ми дуже близько працюємо з нашими партнерами, зокрема з Євросоюзом, Великою Британією, США, щоб скоординувати всі ті санкції. Наразі під санкціями понад 100 підприємств і від початку війни понад 600 осіб, а ще до війни санкції було введено щодо ще понад 400 осіб. Ми кожного тижня з приводу санкцій робимо щось нове. Минулого тижня міністр, який відповідає за прикордонну службу, заявив, що люди, які перебувають під санкціями, не матимуть доступу до Канади. І ми робимо все, щоб вони не мали доступу ані до канадських банків, ані до нашої території.
І ми вам за це дуже вдячні. До речі, Канада – це одна з тих країн, яка чи не найбільше допомагає України, як фінансово, так і з військової точки зору. Чи планує Канада найближчим часом збільшувати обсяги саме військової допомоги Україні?
На сьогодні понад 40 країн об’єдналися, щоб зрозуміти, які потреби є в України і де знайти це озброєння, яке їм потрібне. У тому числі Канада. Ми вже давні партнери з Україною щодо військової підтримки. Ви знаєте, що понад 30 тисяч українських військових вже пройшли навчання від канадських збройних сил, які вже 7 років до війни працювали в Україні. І це навчання українські військові використовують сьогодні у своїх практиках, у своїх операціях. І ми дуже пишаємось тим. Також Канада надала і летальну зброю, дані розвідки з супутників, камери для "байрактарів". До того Канада виділила майже 500 млн доларів, щоб купувати зброю там, де можемо її знайти. Бо у нас усього нема, але хочемо, щоб та допомога була доречна, щоб те обладнання співпадало з тим, що українцям потрібно, тому ми купуємо там, де можемо знайти.
Мені здається, що ви вже відповзли на наступне запитання, яке хотів вам поставити. Дивіться, депутат канадського парламенту, українець за походженням Іван Бейкер сказав у інтерв’ю одному з українських видань: "Ми вже надіслали Україні все озброєння, яке могли, але надамо ще". От я якраз хотів запитати, що ви надасте ще, але ви вже відповіли. Тобто, ви будете фінансувати закупівлю зброї в інших країнах, я правильно зрозумів?
Так, правильно.
І за це ми вам дуже дякуємо, бо, як ви розумієте, нам дуже потрібна ця підтримка. Підтримка військова, підтримка фінансова, та й підтримка добрим словом – почути з-за кордону, що є люди, які стоять за нас. А коли ти бачиш підтримку всього цивілізованого світу, то стаєш переконаним у тому, що наша перемога близька.
Нещодавно міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі заявила, що Канада може допомогти Україні вивозити зерно, заблоковане через війну. Адже через цю продовольчу кризу, яку може спровокувати блокада вивозу українського продовольства, багато людей у світі можуть відчути голод. Ця ініціатива дуже добра, але чи є вже якісь механізми, як саме Канада, можливо, у співпраці з кимось, буде це робити?
Ця проблема з зерном дуже складна. Обговорення шляхів її вирішення йде на кількох напрямах. До цього підключився навіть генсек ООН. Як до цього може долучитися Канада? Я вчора мала розмову з міністром сільського господарства Сольським і ми обговорювали саме це питання. Він каже, що є деяке обладнання, потрібне для того, щоб швидше дозволити тому зерну перетинати кордон, вивозити в Європу. А з того суто технічного рівня питання виходить на міжнародний дипломатичний рівень, де Канада може допомогти всьому світу точно зрозуміти чому йде та криза. Бо Росія дуже хоче, щоб світ думав, що це через санкції, або через те, що Захід керує Україною, а це зовсім не так. Ця криза йде тому, що Росія напала на Україну, через вторгнення Росії в Україну. І коли це зрозуміють, то ми сподіваємось, що ті країни зможуть впливати на рішення Російської Федерації щодо відкриття коридорів для вивезення того зерна. Бо тільки через Одесу, через морські коридори Україна зможе вивезти такий обсяг зерна, який потрібний на міжнародному ринку. 400 мільйонів людей на рік їдять те, що Україна вирощує. А тепер це продовольство сидить в Одесі. Канада бере участь у міжнародних засіданнях, у тому числі G7, і ми шукаємо, як можемо помогти.
Давайте, з вашого дозволу, трошки поговоримо про фінансову допомогу. Наскільки я читав, ще минулого місяця в бюджеті Канади був пункт про виділення Україні через МВФ допомоги в сумі 1 мільярда канадських доларів, це приблизно 668,5 мільйона американських доларів. Але кілька днів тому ваша міністерка фінансів Христя Фріланд сказала про виділення Україні через МВФ 250 мільйонів канадських доларів. Що це може означати? Що зараз вже не обговорюється цей мільярд, чи що ці 250 мільйонів – це частинка з того мільярду, яку виділили зараз?
Ні. Це додатково до того мільярда, про який заявили раніше. Ми знаємо, що економічна стабільність України тісно пов’язана з успіхами на передовій. І що ми мусимо підтримувати все суспільство і функціонування цілого уряду. Ці питання обговорювались з прем’єрміністром (Джастіном Трюдо, - ред.) і міністеркою Фріланд, і ми розуміємо, що мусимо підтримувати. Ми вже виділили понад 1,6 мільярда і сподіваємося, що ця підтримка буде впливати на кожен рівень в Україні.
І ми на це сподіваємося. Минулого тижня, в інтерв’ю канадському телеканалу СВС, ви сказали, що Путін діяв нераціонально і нелогічно, і досі все, що він робить, нераціонально, а тому важко було упередити його наступ на Україну. Але західна розвідка про це попереджала. Звісно, упередити наступ було важко, але чому, на вашу думку, країни Заходу не відразу після появи цієї інформації почали постачати нам зброю?
Ми працюємо в партнерстві з Україною. Ми не хочемо робити щось, що Україні не потрібно, що Україна від нас не просить. Ми завжди мали такі стосунки з Україною і пишаємося тим. Думаю, що і Збройні сили України також цінять цей стиль відносин. Ми Україні не кажемо, що їй робити, і Україна не вимагає від нас чогось – ми разом працюємо. І ми, і Велика Британія, і США ділилися інформацією, думаю, що були певні кроки до підготовки, і ми відразу відреагували, коли Україна почала надавати нам списки того, що потрібно.
І якщо про Путіна ви говорили, що він нелогічний і нераціональний, то саме такий ваш підхід є і логічним, і раціональним. Оттава хоче ухвалити закон про конфіскацію майна і грошей росіян у Канаді і передати їх на розбудову України. Чи є зараз підтримка цього питання в канадському парламенті? А якщо є, то як довго ця процедура буде проходити через парламент?
Дякую за запитання. Думаю, ми у цьому питанні є в авангарді в усьому світі. Конфіскація майна Росії чи росіян – дуже складне питання, але ми намагаємося з’ясувати всі ці обставини. Канадські експерти, спільно з українськими, працюють над тим як це зробити. Ми сподіваємося, що Канада може стати першою країною, яка схвалить такий законопроект і матиме можливість передавати це майно Україні, щоб компенсувати збитки, завдані їй Російською Федерацією.
А як довго це може проходити через парламент?
Я точно не знаю. Думаю, що в парламенті буде сильна підтримка, як вже була підтримка в інших ситуаціях. Ми бачимо, як сильно і одноголосно парламент Канади підтримує будь-яке питання щодо України. Кілька тижнів тому схвалили резолюцію щодо визнання вторгнення РФ в Україну геноцидом – те, що відбувалось у Бучі, Ірпені, Бородянці – одностайно і швидко підтримували цю резолюцію.
І ви були чи не найперші, хто це зробив, оскільки ви вже почали про це говорити… Я розумію, наскільки важливо для України визнання звірств Росії геноцидом. А чому це важливо для Канади?
Бо для Канади ці людські права, права людини в середній країні у світі, визнані на міжнародному рівні, це дуже важливо. Ми не можемо мати світ, де великі керують, де сила – це право. І нам, і, я думаю, Україні дуже важливо, щоб були такі правила, норми, стандарти міжнародної поведінки. І в разі порушення таких правил, норм і стандартів ми повинні ставати проти того. І щоб цілий світ з нами стояв. Бо без такого для Канади успіхів не буде – чи це стосовно торгівлі, чи пересування, чи фінансів, туризму… Ці норми нам усім потрібні.
Власне, ці норми є нормами демократичного світу, а ми є частиною цього світу. Ну і моє останнє запитання до вас. Наскільки я знаю, дуже багато українців втекли від війни до Канади. Чи маєте якісь цифри скільки людей знайшли прихисток від війни в Канаді?
Минулого тижня мені передали дані, що вже понад 25 тисяч українців приїхали до Канади. Вже понад 100 тисяч віз видано українцям. Українські біженці поселяються по всій країні і їх там вітають дуже багато громад, не тільки українські канадські громади, а всі. І коли я була в Канаді минулого місяця, то де б я не їхала – всюди українські прапори, плакати на підтримку України. Тож це не тільки парламент одноголосно підтримує, а все суспільство. Ми чітко бачимо, що тут є зло і добро. І з того приводу нема питання, кого канадці підтримують – фінансово, морально, військово і практично, коли біженці приїжджають до Канади.
А ми чітко бачимо ту дружбу, яка йде до нас із Канади і за яку ми всі вам дуже вдячні. А наприкінці – що б ви сказали українцям?
Що б я сказала українцям… Може я б сказала, що коли тут був прем’єрміністр, коли його глибоко вразило те, що він побачив у Ірпені, коли він зустрівся з президентом (Зеленським, - ред.), він сказав, що Росія мусить програти цю війну. А щоб Росія програла – Україна мусить виграти, мусить перемогти. Я сподіваюся, що українці бачать, через усі ланки цієї підтримки, що Канада серйозно ставиться до викликів, які постали перед вами і що ми будемо стояти з вами до самого кінця.