Ми проживемо цю зиму…

Напевно мені пощастило. Як виявилося. Я виросла в маленькому містечку на Вінниччині й прожила там початок 90-х… Я добре знаю, що таке відсутність води, світла, каналізації й часом навіть їжі…

Нам пощастило, в нас була криниця і плита. І дрова та вугілля. Плита давала тепло і на ній можна було готувати гаряче. Пам’ятаю довгі темні зимові вечори біля тієї грубки з батьками. З їхніми розмовами та лузанням насіння…

А також відра з водою, розкіш прийняти ванну та постійне просівання спаленого вугілля.

Цілком ймовірно нас вже скоро чекають такі ж вечори… І в цьому мало романтики.

Я постійно думаю, як багато людей поїде з України цієї зими. І скільки вже напевне не повернеться. Я думаю про тих, хто повірив і повернувся восени. Відправив дітей до школи. І зараз вони годинами там сидять у підвалах і очікують на найдовші зимові канікули. Діти війни…

І в цьому ціль Росії — депопуляція, випалена земля за принципом "так нє достанься же ти нікому".

Ще я думаю, що вкрай важко людям на фронті. В розбомбленому Бахмуті, Авдіївці, на Луганщині. Холодно. Бракує зв’язку, генераторів, "старлінків". І навіть буржуйок. І там це треба не для комфорту, а для роботи та виживання. Виживання країни.

Так сталося, що про комфорт, або точніше виживання цивільних буде думати кожен сам. Хоча саме такий сценарій був очікуваним, і навіть я писала про нього тут кілька місяців тому.

Зараз треба подбати про базові запаси (добре усвідомлюю їх з дитинства):

- питна вода;

- місткість для зберігання технічної води;

- радіо на батарейках;

- їжа тривалого зберігання — тушкованки та інші консерви;

- теплий одяг, ковдри та, можливо, намет (так, в ньому дуже добре зберігається тепло)

- зарядка для смартфона на сонячних батареях.

В ідеалі — місце з вогнем, типу пічки чи буржуйки. Дрова. І генератор з запасами бензину чи дизеля. Можна ще балон газу з плиткою. Акумулятор на сонячних панелях, але це вже практично розкіш. Для зв’язку замовляють starlink, але це подвійна розкіш, оскільки для його роботи треба або акумулятор, або генератор.

Ми проживемо цю зиму.

І вже з весни та влітку нас чекає бум попиту на теплопомпи та сонячні панелі з акумуляторами. Бо це вже питання безпеки. Так відбудеться енергетична модернізація та енергетична незалежність…

Відбудеться незалежність загалом. Яка українцям дається чи не найвищою ціною у світі… Ціною крові, поту і сліз. Ціною страждань і водночас радістю перемог та взаємодопомоги й підтримки. Ціною відчуття, як багато ми можемо.

Ми проживемо цю зиму…

Джерело

Про авторку. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.