- Czy Pan zrobiе wkład do Ukrainy, do ukraińskiej armii? - питає на плацу Замковему молодий польський волонтер.
- Послухай, ти хочеш будувати новий світ слов’янськими руками, а лякаєшся з поляками про це говорити. Так з ким же ти, чорт візьми, будеш будувати?
Так лютував Тарас Шевченко в одній з запеклих дискусій.
- Билися ми з поляками довго — не вірю.
- Билися, поки було за що, а нині і їх, і нас одна рука по голові гладить. Час схаменутися.
Так переповідав слова Шевченка польський студент Беліна-Кенжицький, з Київського університету.
Під час Січневого повстання, або ж Повстання 1863-1864 років Київ став одним з його центрів, а університет — епіцентром.
Саме тоді написався Марш повстанців:
"Za wszystkie męki Polski, męki Litwy,
W imieniu wszystkich naszej Rusi mąk,
Do bitwy, bracia, do wytrwałej bitwy!".
За муки польські, за муки литовські, за муки русько-українські збирає зараз біля колони Сиґізмунда гроші молодий волонтер.
За муки польські, за муки литовські, за муки русько-українські воюють зараз ЗСУ яким збирає гроші молодий польський волонтер.
Ми всі нарешті почули тебе, Тарасе.
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.