Ми всі нарешті почули тебе, Тарасе

- Czy Pan zrobiе wkład do Ukrainy, do ukraińskiej armii? - питає на плацу Замковему молодий польський волонтер.

- Послухай, ти хочеш будувати новий світ слов’янськими руками, а лякаєшся з поляками про це говорити. Так з ким же ти, чорт візьми, будеш будувати?

Так лютував Тарас Шевченко в одній з запеклих дискусій.

- Билися ми з поляками довго — не вірю.

- Билися, поки було за що, а нині і їх, і нас одна рука по голові гладить. Час схаменутися.

Так переповідав слова Шевченка польський студент Беліна-Кенжицький, з Київського університету.

Під час Січневого повстання, або ж Повстання 1863-1864 років Київ став одним з його центрів, а університет — епіцентром.

Саме тоді написався Марш повстанців:

"Za wszystkie męki Polski, męki Litwy,

W imieniu wszystkich naszej Rusi mąk,

Do bitwy, bracia, do wytrwałej bitwy!".

За муки польські, за муки литовські, за муки русько-українські збирає зараз біля колони Сиґізмунда гроші молодий волонтер.

За муки польські, за муки литовські, за муки русько-українські воюють зараз ЗСУ яким збирає гроші молодий польський волонтер.

Ми всі нарешті почули тебе, Тарасе.

Джерело

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.