Наречена Жадана, маленька чорна сукня і велика брехня – 5 книг про те, як змінити звичний сценарій

Героїні цих книжок шукають кращої долі, живуть у різні часи та епохи, животіють у соціальній драмі та виживають у виробничому романі. Змінити свій власний сценарій життя на щось пристойніше вони зможуть лише у "гендерні" часи, коли посібником вважається не художня проза, а інструкція про те, як її написати

Так, наприклад роман Алі Сміт "Як бути двома" (Х.: Фабула) - мабуть, найкраща з книжок однієї з найяскравіших письменниць сучасної Британії.

З одного боку, це авантюрна історія про британського підлітка, дівчину Джорджію, яку кличуть Джордж, в цьому проявляється гендерний момент оповіді. Недарма роман – це розповідь про "двох в одному", про "злиття двох начал", "дві сутності в одному тілі".За сюжетом, мати дівчинки померла, вона живе з батьком в старому будинку і мріє, щоб той завалився. Грає в слова, дратує свого психоаналітика, згадує померлу мати, зокрема поїздку з нею в Феррару для огляду фрески художника епохи Відродження – саме це було одним з випробувань, яке залишилося в пам'яті на все життя. І саме в ньому - ключ до «гендерної» розгадки роману. Тоді мати висунула гіпотезу, що художник, який намалював фреску, був дівчиною, і це заінтригувало малу героїню. З іншого боку, друга частина роману - про подорож того самого художника, який потрапляє в наш час. Він вивчає побут героїні, ходить за нею, розглядає її дім, і заодно розповідає про свою службу у герцога, який замовив йому фреску. Художник сприймає дівчинку за хлопчика, і це не дивно, адже гіпотеза матері щодо його власної статі виявилася вірною. Словом, маємо шекспірівські пристрасті в стилі «європейського» роману, коли відповідні цінності проглядають крізь соціальну трагедію та інші «допоміжні» жанри.

Натомість героїня роману Олени Косенко "Кріпосна 3. Жадана любов" (Х.: Клуб Сімейного Дозвілля) - наречена молодого поміщика Андрія Жадана, і народна пастораль при цьому недоречна. Звичайно, дівчина вродлива, розумна, волею своєї хрещеної матері вихована як панночка благородних кровей. Але для всього світу вона – Катерина, чужа власність, кріпачка найбагатшого поміщика в Ніжині.



Свого часу випадкова зустріч із палким і шляхетним дворянином стала для дівчини найщасливішою подією у житті. До того вона була річчю, і нею розпоряджалися, як хотіли: продавали, викуповували, дарували та повертали назад. Вона втратила коханого та ледь не померла від рук жорстокої суперниці. На неї чекала доля занепалої жінки та неминуча загибель, але доля розпорядилася інакше. Тож кріпачка Катерина Вербицька стала вільною. Ще й, нагадаємо, має нареченого - того самого, що колись сам викупив себе з кріпаків. Молоді закохані чекали щастя та спокою. Але весільна церемонія обернулася бідою. Невідомий вершник поранив Андрія і встиг зникнути. Катерину знову чекають тяжкі випробування... "- У чому вона винна? - наполягав Стефан. Нотаріус невдоволено скривився, але все ж таки вирішив пояснити: - Ця дама, яка називає себе пані Жадан, насправді Катерина Вербицька - кріпосна дівка з маєтку Петра Івановича Червінського. - Яка дурниця! Я вільна! - крикнула Катя. - Тоді прошу вільну грамоту, - спокійно зажадав нотаріус. - Документ, який підтверджує ваші слова. - Папери... вони не при мені. - Катя гарячково міркувала. - Вони зберігаються у нашого повіреного, пана Лебедєва. - Отже, доведеться вирушити до нього, - подав голос начальник жандармерії".

Так само у книжці під назвою "Маленька чорна сукня, маленька біла брехня" Лори Стемплер нас чекає захоплююча історія про пошук себе, побудову кар’єри, дорослішання і пригоди у великому місті.

Героїня історії Гарпер Андерсон завжди вважала, що вона мала б жити у мегаполісі, а не в глухому передмісті в Північній Каліфорнії. Матчі з водного поло і нудні вечірки у дворі Бобі Маккітрікса – хіба це життя? Воно ж не таке, зба не так? Але якось одного разу її запрошують на стажування в елітний журнал для тінейджерів Shift як блогерку, що пише про побачення, але є одна маленька проблема: у неї жодного досвіду в побаченнях. Та все ж вона вирішує використати цю можливість і провести літо у Нью-Йорку, водночас наблизившись до своєї мрії стати письменницею. Яким чином, спитаєте? Харпер готова підкоряти світ, тому наважується просто собі використати історію своєї подруги і видати її за свою, а уже під час роботи отримувати власний досвід. Тож літо у нашої хитрунки Харпер буде насиченим – жахливі зустрічі з божевільним редактором, перегони за лайками, відкриття галереї в Брукліні, вихідні в Хемптонсі, та інші пригоди у великому місті.

Серед оповідань наступної збірки, а саме "Листів до Фроди" Олени Макарчук (К.: Наш Формат) – драматичні тексти назвою "Троянда" і "Соняхи", "Світлана" і "Чорнота", "Криниця" і "Відрядження". Життя так само контрастує у ній з тим, що вигадують герої та персонажі, а саме – кращу долю, бо існуюча надто вже нестерпна, сіра, нудна. Як і де знайти своє щастя? Жінки, наприклад, пишуть відверті листи до богині кохання Фроди. Оксана, Уляна, Жанна. Згадується пісня Стінга про те, як жінки танцюють самі. Причому вже змалечку. А хлопці, як відомо, не танцюють! Вони одружуються з іншими, хоч обіцяють взяти тебе. "- Ет.., Дусю, мала ти ще, - Устим пробував віджартуватися, та не зміг приховати, що теж знітився від цього молочно-хлібного поцілунку. - Я виросту! Дочекаєшся?! - Може, - знову спробував усміхнутись Устим". Але будь-які народні усмішки в читача зникають, коли позачасову пастораль розривають мітки часу, і приходять «комнезами». Були такі зайди з люмпен-пролетарів, які нищили українське село. Забирали хліб, душили селян, виконували план партії з голодомору. Але в художній прозі з них навіть «люди» бувають. "Стой! - крикнув їй у спину, коли вже відійшла на кілька кроків. У Явдошки все похололо всередині. Зараз уб’є. Що йому тепер? Уже нічим не цікава. Та замість кулі вслід полетів шматок сухого хліба - просто на землю, як собаці, кинув. І сміявся, коли Явдошка на колінах шукала його на полі. Потім, відшкандибавши подалі від місця своєї наруги, жувала хліб і запихала до рота малому Василькові. І плакала від приниження й огиди до самої себе: “Я виживу. І врятую сина".

Нарешті, книжка Орена Клаффа "Змініть звичний сценарій" (Х.: Vivat) насправді дуже важлива, і не лише для продажів чи будь-якої комерції. Адже змусити людей вважати вашу ідею своєю, про що наразі мова – уміння, яке можна прикласти у всіх галузях життя.  Презентувати свою роботу і переконати, що саме ви молодець, проявити себе не лише під час співбесіди чи ділових переговорів, але й у розмові з коханою людиною.

 "- Мені здається, чи ти вважаєш, що я ідіот? – Зауваж, ти сам це сказав!"Ну, або зацікавити потенційних партнерів своїми ідеями (не про їхню тямущість, а, скажімо, про унікальність як спонсорів) - усе це, погодьтеся, потребує особливих навичок. Наприклад, автор книжки - партнер інвестиційного фонду приватного капіталу на 200 мільйонів доларів. Непогано, чи не так?  Будучи експертом з продажу, який укладає успішні угоди на мільярди доларів, він допоможе вам стати переконливим. А вже ви самі по ходу дії зміните сценарій, використавши «комерційні» поради у власних, нехай навіть дрібних інтересах. З дрібного складається велике, як відомо, і ви можете крапля за краплею навчити переконувати ближнього, що ви і ваша справа (товар, проект) – саме те, що йому треба. Тобто мета цієї книжки — показати вам, як донести ідею до іншої людини, щоб вона нею зацікавилася, оцінила й полюбила.  То як навчитися просувати, а не втелющувати, підштовхувати інших до ухвалення рішень на свою користь, а не змушувати до цього? Або як, зрештою, навчитися вирізнятися з-поміж інших та змінювати звичний сценарій – розмови, балачки, переговорів. Тобто секрети, викладені автором, ви достоту зможете застосувати на практиці: чи то у спілкуванні з босом, чи то під час пітчингу проєкту перед інвесторами, ба навіть у сварці в трамваї.