Нацбанк відмовився від фіксованого курсу. Що змінилось?

З 3 жовтня Національний банк змінив політику фіксованого обмінного курсу на режим так званої керованої гнучкості. Тобто регулятор курс відпустив, але недалеко. Минуло понад три тижні – що змінилося?

Про що в тексті:

Як гривня відреагувала на відмову від фіксованого курсу?

Минуло три тижні і гривня відреагувала на зміну політики НБУ дуже очікувано. Курс долара фактично залишився на тому ж рівні, коментує Еспресо Марія Томіліна, економістка Центру економічних стратегій.

Станом на 19 жовтня торги на міжбанківському ринку відкрилися на рівні 36,60−36,62 грн за долар.

Національний банк вдався до фіксованого курсу з початку повномасштабної війни Росії проти України. Тобто офіційний курс визначався директивно, а не на основі торгів на міжбанківському ринку.  З кінця липня минулого року НБУ утримував долар на рівні 36,57 грн за долар. 

"Гривня очікувано залишилась на тому ж рівні через присутність НБУ на валютному ринку", – пояснює вона.

Ще оголошуючи про перехід до нового режиму, центробанк заявляв, що не відпускає курс у вільне плавання. Натомість регулятор зобов’язався згладжувати коливання на валютному ринку за допомогою продажу або викупу валюти з ринку.

У такий спосіб Нацбанк не дозволить ні сильного укріплення, ні значного знецінення гривні одномоментно.

Чи збільшив регулятор викуп валюти?

Протягом перших днів після переходу до режиму керованої гнучкості НБУ на згладжування курсових коливань витратив близько $1,15 млрд. Це у 2-3 рази більше ніж у серпні-вересні 2023 року. При цьому, майже половина цієї суми регулятор продав у перший день переходу до нової курсової політики.

"Чи багато це? Однозначно так. Але чи завеликою є ця плата за відмову від фіксації курсу та уникнення кризових наслідків від тривалого збереження цього режиму? Точно ні. Особливо, якщо подивитися на інтервенції НБУ в кризові періоди в минулому", – зазначив голова Нацбанку Андрій Пишний, коментуючи журналістам обсяги викупу валюти з ринку в перші дні нової політики.

Андрій Пишний.
Фото: фейсбук-сторінка Андрія Пишного

Він зазначив, що з кожним днем обсяг інтервенцій центробанку з продажу валюти знижувався.

"Попри перехід НБУ до гнучкого курсу, стабільність гривні залишатиметься пріоритетом регулятора у наступні кілька місяців", – каже в коментарі для Еспресо Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Значна та швидка девальвація чи високі коливання офіційного курсу підірвали би довіру до гривні з боку бізнесу та українців та спровокували би купівлю іноземної валюти у значних обсягах, вважає він.

"НБУ має достатньо ресурсів, щоб утримувати ситуацію на валютному ринку під повним своїм контролем. Резерви НБУ близькі до $40 млрд і значно перевищують довоєнний рівень. Такий рівень еквівалентний більше ніж п’яти місяцям майбутнього імпорту. Можливі проблеми із надходженням фінансової допомоги від США унеможливлять подальше нарощування резервів НБУ. Але якщо допомога від інших партнерів надходитиме в поточних обсягах, то і суттєвого зниження резервів НБУ очікувати не варто", – пояснює Віталій Ваврищук.

На що може вплинути перехід до нової курсової політики?

Фіксований обмінний курс допоміг вітчизняній економіці у перші часи повномасштабного вторгнення Росії. Він став "ліками" від значних шоків, своєрідним маяком для бізнесу. Але тривале утримання курсу на фіксованому рівні може послабити економіку, зазначив Пишний. Це створює ризики і валютні дисбаланси, "підвішує" вітчизняний експорт.

Новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме кращій її адаптації до внутрішніх та зовнішніх шоків, вважає Марія Томіліна.

На її думку, з часом центробанк зможе повернутися до того, щоб знову ставити собі за орієнтир утримання інфляції на оптимальному рівні, а не курс. Так це було до початку повномасштабної війни Росії проти України.

“Не менш важливо, що керована гнучкість стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому”, – каже Томіліна.

У довгостроковій перспективі гривня може ослабнути, але вплив на ціни можливої керованої девальвації буде помірним, вважає Віталій Ваврищук.

"Очевидно, здорожчає імпорт, проте його частка у споживчому кошику відносно невелика. Тож помірне здешевлення гривні не матиме визначального впливу на інфляцію’", – зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень ICU.

Віталій Ваврищук.
Фото: фейсбук-сторінка НБУ

Чого чекати від гривні далі?

Незабаром НБУ за допомогою валютних інтервенцій буде контролювати курс на міжбанку для того, щоб не дозволити різкої девальвації або ревальвації гривні. А от подальші його кроки залежатимуть до того, чи знижуватиметься інфляція, чи буде достатньо резервів для утримання курсової стійкості, а також від фінансової стабільності банків, вважає Томіліна.

"Якщо всі ці показники будуть в нормі, то в майбутньому НБУ продовжуватиме помʼякшувати валютні обмеження і таким чином переходити до більшої гнучкості курсу, де вартість гривні формується шляхом попиту і пропозиції на неї як це було до 24 лютого 2022 року", – каже вона.

Своєю чергою, в ICU очікують лише символічного здешевлення гривні до кінця 2023 року. Воно не створить ризиків для економічної стабільності, проте дозволить учасникам ринку поступово адаптуватися до нових реалій.

Зазираючи у більш віддалене майбутнє – у 2024 та 2025 роки – варто очікувати поступової та керованої девальвації гривні. Темпи девальвації, ймовірно, будуть близькими до дохідності гривневих депозитів, говорить Віталій Ваврищук.

"Так НБУ міг би забезпечити умови, за яких дохідність гривневих та доларових інструментів заощаджень буде співставна", – пояснює він.

Це допомогло би уникнути масового скуповування українцями доларів.

"Для цього НБУ утримуватиме облікову ставку на високому рівні у реальному вимірі у наступні кілька років", – підсумовує Ваврищук.

Поточний прогноз обмінного курсу від ICU на кінець 2024 року – на рівні 42 грн за долар. 

Міжнародний валютний фонд очікує, що середньорічний курс за 2023 рік складе 37,5 грн за долар, а в 2024-му - 41,4 грн за долар. Такий же курс долара Міністерство фінансів заклало в проєкт державного бюджету на наступний рік.