Американські зоологи модифікували ДНК корови, аби у молоці продукувалися білки людського інсуліну

Команда дослідників на чолі з вченим-зоологом Меттом Вілером з університету Іллінойсу інтегрувала сегмент людської ДНК, що кодує проінсулін, в клітинні ядра 10 коров'ячих ембріонів, аби у їхньому молоці продукувалися білки людського інсуліну

Про це повідомляє Science Alert.

Однак після того, як дослідники ввели модифіковані ембріони в матки нормальних корів, лише одина з них змогла завагітніти та народити живе, трансгенне дитинча.

Коли воно досягло зрілості, команда зробила безліч спроб запліднити генетично модифіковану корову за допомогою штучної інсемінації, екстракорпорального запліднення і традиційним способом. Жодна зі спроб не була успішною, але команда зазначає, що це може бути більше пов'язано з тим, як був створений ембріон, ніж з тим, що він був генетично модифікований.

У підсумку вони змогли змусити корову лактувати за допомогою гормональної індукції, використовуючи метод, авторство якого приписують технологу з репродукції тварин П'єтро Баруселлі з Університету Сан-Паулу.

Попри те, що корова не виробляла стільки молока, як під час вагітності, ту невелику його кількість, яку вона виробляла протягом місяця, було досліджено на наявність специфічних білків за допомогою вестерн-блотингу та мас-спектрометрії.

Результати блотингу показали дві смуги з молекулярною масою, подібною до людського проінсуліну та інсуліну, які не були присутні в молоці звичайних корів. Мас-спектрометрія показала наявність С-пептиду, який видаляється з людського проінсуліну в процесі створення інсуліну.

"Нашою метою було зробити проінсулін, очистити його до інсуліну і піти далі. Але корова в основному переробляла його сама. Вона виробляє приблизно три до одного біологічно активного інсуліну до проінсуліну", - зауважив Вілер.

За словами Вілера, типова одиниця інсуліну становить 0,0347 міліграма, тож якщо, як він пропонує, кожна корова зможе виробляти один грам інсуліну на літр молока, то це буде 28 818 одиниць інсуліну.

Учені вважають, що цей метод виробництва інсуліну міг би конкурувати з наявними методами, які використовують генетично модифіковані дріжджі та бактерії, та розв'язати постійну проблему діабетиків з нестачею інсуліну.