Понад 19 млрд гривень податків недоотримав у 2022 році Державний бюджет, і завадила цим надходженням діяльність "тіньовиків", зокрема у тютюновій галузі. Еспресо поспілкувався з координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом, який розповів про те, як боротися з тіньовим ринком сигаретної продукції.
За словами Гетмана, експерти провели дослідження за трьома групами товарів: нафтогазова група (бензин, дизель), алкоголь і цигарки.
"За 2022 рік є позитивні результати по нафтогазовій групі. "Тінь" зменшилася з 18% до 11%, і зараз втрати бюджету складають менш ніж 10 млрд. По алкоголю, "тінь" теж зменшилася, і втрати бюджету зараз складають менш як 9 млрд. Єдина підакцизна група, по якій "тінь" збільшилася, – це тютюнові вироби. "Тінь" зросла з 16% до 21% в середині року, потім під кінець року завдяки роботі правоохоронних органів і податкової "тінь" зменшилася до 18,5%", – розповів експерт.
Відповідаючи на запитання, з чим пов’язане суттєве розширення нелегального ринку сигарет, Гетман сказав: "Це, в першу чергу, низька ефективність наших інституцій. Такого розквіту тіньової торгівлі біля кожної станції метро, такого розквіту розкладок із "чорними" сигаретами, як було влітку й на початку осені, я, наприклад, не бачив уже дуже давно, років 10, мабуть. Вони (торгівці нелегальними сигаретами, - ред.) раніше боялися, а з початком війни вирішили, що правоохоронці зайняті іншими справами, і можна без акцизів торгувати будь-де".
Експерт наголосив, що наприкінці осені було закрито "легенду тютюнового виробництва" – фабрику в Жовтих Водах Дніпропетровської області, яка десятиліттями не сплачувала податки. Завдяки цьому вдалося трохи зменшити "тінь" у тютюновій галузі.
Раніше торговці нелегальними сигаретами збували продукцію переважно з Росії, Білорусі та Молдови, але з початком великої війни ситуація змінилася, кордони країни було перекрито, тож в основному здійснюється продаж нелегальних цигарок вітчизняного виробництва. "Одна з найбільших схем – це коли виробництво здійснюється нібито для дьюті-фрі, але дорогою туди продукція "кудись зникає", - розповів Гетман. На цю схему вже звернули увагу правоохоронці та податковий комітет ВР, тому, на думку експерта, дуже скоро буде напрацьовано методи боротьби з нею.
За словами Гетмана, в нелегальної тютюнової продукції немає чіткої географії поширення. Завдяки інтернету продукція розходиться всією Україною. Охочі придбати "тіньові" сигарети, скажімо, по 30 гривень за пачку, можуть у кілька кліків замовити собі блок.
При цьому експерт не вважає ефективним упровадження електронної акцизної марки, над якою працюють у Верховній Раді.
"Є набагато ефективніші заходи, які ми пропонуємо податковому комітету вже роками. В першу чергу, це так звані фіскальні лотереї або кешбек. Це коли кожен покупець по суті перетворюється на перевіряльника. Це вдала європейська практика. Її також застосовують в азійських країнах", – розповів Гетман.
За його словами, проконтролювати, яку продукцію продають торговці, можуть самі покупці, вимагаючи в реалізатора фіскальний чек. На більшості чеків є qr-код, який можна перевірити смартфоном. Якщо чек справжній, він має з’явитися в базі даних податкової. Якщо ж чек несправжній, покупець повинен поінформувати про це ДПС. Тоді він може розраховувати на відшкодування повної вартості придбаної продукції. У цьому суть "кешбеку".
Щодо так званої фіскальної лотереї, то її суть полягає в тому, що в певний момент податківці проводять лотерею, де розігрують значну суму коштів серед власників чеків. За задумом, покупець отримує стимул вимагати фіскальні чеки та збирати їх.
"Нічого кращого у світі ще не вигадали. Це єдина вдала практика, коли інституції слабкі, коли перевіряльники не можуть працювати так ефективно, як у Великій Британії, наприклад, чи в Америці. Залучення всіх споживачів до перевірки – це єдиний вихід у такій ситуації", – зазначив Гетман.
Щодо "білих" тютюнових компаній, то частина з них постраждала внаслідок бойових дій. Було скорочено виробництво, але галузь вижила. На думку експерта, рівень виробництва в 2023 році буде відновлюватись і поступово вийде на рівень 2021 року.
"Я думаю, що для галузі найкраще – щоб її просто не чіпали, щоб держава припинила якісь додаткові регулювання", - наголосив експерт.
Він додав, що для розвитку галузі й підтримки легальних виробників дуже важливо мінімізувати нечесну конкуренцію й тіньову торгівлю. Для цього потрібно, серед іншого, перезавантажити Бюро економічної безпеки, аби воно працювало більш ефективно.
Нині у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9080, ініціатори якого пропонують провести переформування складу та змісту вимог до діяльності конкурсної комісії з відбору директора БЕБ, як це було з НАБУ і САП.
Документом пропонується до складу конкурсних комісій вводити по дві особи, запропоновані РНБО і Кабміном, а ще п’ятьох людей призначати за окремою процедурою на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій. При цьому бути членом комісії має право тільки та особа, яка має досвід роботи не менше п'яти років у сферах права або запобігання і протидії корупції. Автори законопроєкту також пропонують оптимізувати алгоритм прийняття рішень конкурсною комісією.
"Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосували не менше п’яти членів конкурсної комісії, у тому числі не менше трьох членів комісії з числа міжнародних експертів", - ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Також, у разі ухвалення відповідного проєкту закону, члени комісії подаватимуть на затвердження прем’єр-міністру лише одну кандидатуру замість трьох. Фінансування роботи комісії може здійснюватися коштом міжнародних донорів. Таким чином конкурс на посаду очільника БЕБ стане більш прозорим, переконані автори законопроєкту.
"Держава має мінімізувати корупцію всередині своїх органів", - вважає Олег Гетман.
Повне інтерв’ю з координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетьманом дивіться на відео.