Хоча ми й воюємо, зокрема, за ці символи, жодна копійка витрачена на ці символи не вартує нічого, якщо ми не перемогли.
Жодна бруківка та жодна дорога, якщо незруйнована, не зупинить окупанта.
Звичайно потрібно відновлювати міста, критичну інфраструктуру, знімати навіть кіно, але, якщо це не працює на перемогу, мобілізацію суспільства, виробництво та закупівлю нової зброї, дронів, навіть "весільних", то це не вартує нічого.
Ці гроші прах, навіть для тих, хто їх освоїть, бо у них їх потім відберуть окупанти.
Символи, країна, нація, мова, економіка важливі, але це прах, порівняно з життям бійця, який їх захищає. Бо не буде бійця та армії — не буде символів, країни, нації, мови, економіки.
Зараз потрібно знайти баланс і всі можливі гроші віддавати на армію, всі інфраструктурні проєкти скоротити, окрім критичних та тих, що допомагають армії.
Читайте також: Так і переможемо
Всі культурні проєкти, що існують за кошти державного бюджету, мають більшість творчої робити спрямувати для перемоги, контрпропаганди, створювати програми для біженців та виїзні групи для шпиталів, де є поранені, чи тилових пунктів для бійців, або взагалі їздити ближче на передову, аби допомагати в МПЗ.
Економіку, особливо приватний бізнес, який колосально допомагає армії, потрібно принаймні не кошмарити, а дати можливість діяти в кризовій ситуації. Не кошмарити особливо ті підприємства, які показують результат та платять податки. Не кошмарити оборонні підприємства, які при цьому ще щось виробляють. Це не варто робити й в мирний час, а зараз і тим паче.
Весь можливий ресурс — людський, науковий, економічний, культурний, енергетичний, фінансовий тощо, — має бути сконцентрований на Перемогу та збереження життя бійця, аби він міг довше та ефективніше нищити ворога.
Читайте також: За що воюємо?
Усі кошти, які можна витратити на дороги невійськового призначення, неважливих для логістики міст, бруківку, недобудовані меморіали, святкові заходи, будь-які неважливі закупівлі, треба спрямувати на Сили Оборони.
До Перемоги у нас не має бути жодної зайвої копійки витрачено дарма.
Сьогодні я зголошусь на витрати для музею Голодомору тільки тоді, якщо там буде розташований завод з виробництва РЕБ чи дронів, а на Тризуб на Батьківщині-Матері, якщо це буде система ППО з Патріот та лазерами.
Про автора. Мирослав Гай, актор, волонтер, воїн ЗСУ, керівник благодійної організації "Фонд "Мир та Ко".
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.