Про це пише NV Бізнес
Через повномасштабне вторгнення гірничодобувні підприємства України не мали змоги відправляти свою продукцію через чорноморські порти.
Втім у жовтні один із чорноморських портів України прийняв суховантаж Jolanda під прапором Ліберії, і це може змінити ситуацію в галузі.
Новий зерновий коридор з портів великої Одеси працює вже місяць. Маршрутом для цивільних суден до портів Одеси скористалося 31 судно: здебільшого вони були завантажені агропродукцією, втім кілька балкерів перевезли продукцію гірничо-металургійного комплексу України – це Primus, Anna Tereza й Ocean Courtesy з продукцією підприємств Групи Метінвест.
Їхній рух назвали проривом транспортної блокади, чекаючи на нові судна під завантаження сталлю і рудою. І це сталося на початку жовтня.
"Три балкери з агропродукцією та залізною рудою вийшли з портів "Чорноморськ" і "Південний", а 5 нових суден прямують до портів на завантаження", — повідомив з оптимізмом Олександр Кубраков, віцепремʼєр-міністр із відновлення України — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.
Поки українські металурги називають цей коридор тимчасовим, не наважуючись на довгострокові оптимістичні прогнози. До того ж є сумніви в його безпеці. Для його перетворення на повноцінний маршрут військово-політичне керівництво України та бізнес ще мають докласти додаткових зусиль.
У гірничій компанії Ferrexpo з українськими активами на Полтавщині цю подію вважають багатообіцяючим початком потенційного повного розблокування й відновлення логістики морськими шляхами.
"Наразі ми дуже уважно спостерігаємо та оцінюємо ситуацію. Питання безпеки залишаються для нас значущими", — кажуть у Ferrexpo. У прес-службі пояснюють, що це безпекове питання впливає, зокрема, і на кількість судновласників, які готові працювати на налагодженій ділянці. "Сьогодні цей перелік значно обмежений", - констатували в Ferrexpo, додавши, що на вартість фрахту впливають високі ризики.
Із тим, що ситуація покращується, погоджується й Олег Панасенко, головний редактор видавництва "Порти України": вантажопідйомність судна Jolanda – 180 тисяч тонн – дозволить перевозити великі обсяги залізорудної продукції на великі відстані.
До повномасштабного вторгнення й початку морської блокади більше 60% продукції гірничо-металургійного комплексу України експортували до портів Китаю. Куди саме попрямує судно під прапором Ліберії, стане відомо після його завантаження. І якщо порт призначення буде китайським, то це може стати ще однією хорошою новиною.
За словами експерта Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрія Клименка, прапор, під яким іде судно, або власник також відіграє роль. "Будь-який експорт до Китаю - неважливо, зерно чи руда - відіграє своєрідну безпекову роль. Тому що для РФ заважати китайському імпорту якось не дуже... Точно така ситуація з турецьким імпортом", - каже Клименко.
До того ж, після атак України на російський чорноморський флот, ті вже не можуть спокійно перебувати у відкритому морі та зупиняти торгові судна для огляду.
У разі відновлення морського шляху для руди покращаться не лише показники експорту, а й обсяги виробництва гірничовидобувних підприємств України, які в нинішніх складних умовах вимушені працювати на 25-30% від своєї максимальної потужності.
Збільшення кількості суднозаходів призведе до зменшення вартості фрахту й інших обов’язкових платежів.
"Цьому однозначно буде сприяти готовність міжнародних страхових компаній покривати ризики судновласників під час роботи з українськими глибоководними портами Чорного моря", — констатують у Ferrexpo.
У жовтні 2023 року в етері Еспресо президент обʼєднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков зазначив, що зменшити страх судновласників заходити у чорнорморський безпековий коридор можна завдяки готовності міжнародних страхових компаній покривати ризики судновласників при роботі з вантажами, що транспортуються морським шляхом.
Опублікований рейтинг 1000 українських компаній, які отримали найбільший дохід у 2022 році.