Розмова відбулась на ютуб-каналі Еспресо в рамках програми "Коментар". Над текстовою версією працювала Ольга Рура. З цього матеріалу ви дізнаєтесь:
Що відбувається з закупівлями Міноборони?
Все те саме, що відбувалося. Зміни для покращення ефективності важливі, але навіть за стандартами НАТО під час війни на перше місце виходить дата постачання, на друге — якість, а на третє — ціна.
В мирний час інші критерії до процесу закупівлі, але зараз ми не можемо допустити зриву постачань харчування. Ми не можемо поставити їх на паузу, щоб змінювати систему. Перший квартал закінчується в березні, треба ще отримати заявки від військових частин і обробити їх і забезпечити харчування великій кількості людей у Збройних Силах України.
Фото: Харчування Збройних Сил України
Фото: facebook 1 ОТСБ
Чи є супротив в системі?
Звісно, що є. Я спостерігала його ще у 2015-му, коли ми почали реформування. Тоді, як і зараз, були особи, які гальмували процес і намагались ставити палки в колеса.
Також, на момент мого приходу в Міністерство оборони у 2015-му році, вже були ті, які поставляли харчування армії роками. Наприклад, Тетяна Глиняна. Навколо неї нещодавно відбувся корупційний скандал.
Мене в цьому розголосі дуже неприємно вразили неправильно розставлені акценти. Головними претензіями до неї було те, що вона купила вілли в Хорватії, коли концентруватись потрібно на незаконному збагачені коштом державного бюджету та армії.
Метою будь-якої бізнес-діяльності є отримання прибутку, розширення виробництва і збільшення кількості робочих місць, тому акцентуватись потрібно не на статках, а на законності їх набування. Чи вийшов [звичний нам продуктовий] ритейл, на який сподівалися в DOT (Державний оператор тилу)? Ні.
Головне — це не давати змогу таким особам зривати торги.
Ситуація зі сторони бізнесу та зі сторони Міністерства оборони – це абсолютно різні моделі бізнесу. Ритейл живе коштом коштів постачальників, користуючись з податкового кредиту. Бізнес годує армію за власні кошти, тому ті сподівання, які були покладені на ритейл не справдились.
Тобто ритейл на закупівлях Міноборони — це неможливо, але як щодо METRO, яке свого часу пробувало?
METRO два місяці годувало армію, заплатило великі штрафи й вийшло, сказавши, що більше не повернеться. Це було ще у 2015-му році.
Участь у роботі з державними коштами призводить до постійних перевірок від Державного бюро розслідувань, Державної фіскальної служби, Національного антикорупційного бюро та Служби безпеки України. Це може призвести до блокування рахунків та інших неприємностей. Багато підприємств не бачать економічної вигоди в цьому, оскільки прибуток практично мінімальний.
Ілюстративне фото: Getty Images
А чи можливо працювати напряму з виробниками без посередників?
Ми на цей час активно працюємо над запуском системи прямої співпраці з виробниками. Однак, на початковому етапі це буде реалізовано у формі експерименту. Для будь-якої реформи важливо мати розрахунки та економічне обґрунтування.
У 2015 році ми провели реформу в галузі харчування наступним чином: в нас була постанова Кабінету Міністрів, окремо виділене фінансування, півтора року йшов експеримент, а на початку проєкту у нас був розрахунок з вигодою, яку ми очікуємо отримати від цього проєкту.
В сьогоднішньому проєкті ми знову стикаємося з викликами, які спричиняють конфлікти з керівництвом Міністерства оборони. Я наголошую на важливості дотримання законодавства та впровадженні постанов Кабінету Міністрів для ефективності реформи.
Цей проєкт був представлений на стадії пропозицій від комерційних постачальників у листопаді 2023 року. Попри консультації з ринком, ми виявили, що ціни на закупівлю будуть вищими через включення логістики в вартість послуги. Коли всю продукцію везе одна машина – це дешевше, ніж коли кожен використовує особистий транспорт.
Зараз найнижча цінова пропозиція складає 98 грн в день на одного солдата, включаючи логістику і харчування. На мою думку, це більш ніж адекватна ціна.
Дмитро Кліменко — заступник міністра Оборони України — зазначив, що за останні чотири місяці новій команді Міноборони вдалося зекономити на закупівлях близько трьох з половиною мільярдів гривень. Яким чином?
Це відбулось коштом закупівлі палива. Міністерство оборони купувало паливо з ПДВ, хоча в 178 постанові Кабміну прописано, що мобілізаційні закупівлі палива здійснюються за нульовою ставкою ПДВ. До сьогодні всі покупки відбувались з податком. DOT же придбав паливо без ПДВ, тому і з’явилися ці 20% економії.
Це насправді колізія в законодавстві, яку потрібно виправляти. Держаудит виписав зауваження і Міністерству оборони, які закупляли з ПДВ, і Нацгвардії, яка закупляла без.
Тим і іншим приписали державні збитки, але які можуть бути збитки від закупівлі чогось з ПДВ коштом бюджетних коштів. ПДВ це кошти, які повертаються в бюджет.
На початку війни неграмотно була прописана ще й 335 установа, і лише нещодавно проголосували та врегулювали питання прибутку, який має право отримувати постачальник при оборонних закупівлях.
Мій кінцевий бенефіціар сидить в окопі і я турбуюсь спершу про нього.
Фото ілюстративне: ARMYINFORM
Які запобіжні заходи мають бути, що не допускати до торгів тих, хто вже зірвав контракти та не виконав зобов'язання?У 2015-му році, коли був проголосований закон "Про публічні закупівлі", в першій його версії був розділ про чорний список постачальників, яким заборонено брати участь у торгах з Міністерством оборони. Однак компанія "Граніт Інвест" оскаржила ці норми у суді та перемогла, доводячи, що вони дискримінаційні. Ця компанія взяла участь у 10 лотах у першому кварталі, не справилася із постачанням одного з них, що призвело до двотижневої затримки постачання. У мене до цього постачальника більше претензій, ніж до тієї ж Глиняної, адже остання хоча б виконувала зобов’язання вчасно і в повному об’ємі.
Важливо відзначити, що в законі про публічні закупівлі відсутній розділ, який дозволяє дискваліфікувати когось на етапі проведення торгів. Це реальна проблема, яка вимагає реформування.
Щонайменше за сімома договорами підприємство Гринкевича постачало товар на склади військових частин, однак кількість реального товару відрізнялась від офіційних зобов’язань. Чи будуть компенсовані ці збитки? Якщо так, то ким? Чи понесуть покарання військові, які це допустили?
По-перше, не було оплати за надані послуги. Замість цього, нараховано штрафні санкції за порушені контракти.
Гринкевич — це будівельна компанія, яка співпрацювала з Міністерством оборони приблизно з 2019 року і займалася будівництвом. В лютому 2023 року їм передають практично всю номенклатуру харчових товарів.
Чому не передали таку сферу виробникам легкої промисловості, а натомість дозволили Гринкевичу завозити товар з Туреччини, коли український "Електрон" може забезпечити армію в цій сфері – залишається під знаком питання. Той об'єм майна, який ввіз Гринкевич, був арештований ДБР, і саме на спробі дати хабар там його й зловили. Стосовно штрафних санкцій вони дійсно були нараховані й Гринкевич зрештою їх сплатив.
Чому Міністерство оборони розірвало договори з компаніями, що мають зв'язки з бізнесменом Гринкевичем та його родиною, лише після того, як інформація про це з'явилася у медіа? Чи дійсно правоохоронці не виявили раніше непрофесійності будівельної компанії у проведенні харчових закупівель?
У лютому 2023 року він отримав контракти на постачання харчового майна. Афілійована компанія, що не має Гринкевича серед засновників, годувала армію у другому півріччі 2023 року та отримала один лот у першому кварталі 2024 року.
Після накладання арешту на рахунки Гринкевича ми, розуміючи, що компанія не матиме можливості виконати свої зобов'язання, негайно розірвали договір. Ми передали цю сферу іншому постачальнику і вдячні Богу, що зробили це вчасно, аби не допустити проблем з постачанням.
Ігор Гринкевич із сином Романом
Фото: Благодійний фонд Hope.ua
Ми маємо розуміти, що допомоги Україні буде ставати все менше і менше.
Воюють не тільки зброю — воюють економіками.
Завозити імпорт та той момент коли є можливість виробляти продукт в Україні та розвивати нашу економіку та промисловість — це злочин.
Коли ми перенесли торги на Prozoro, ми встановили умови, які передбачали закупівлю саме в українських виробників. У нас були вимоги до виробничих площ, офіційного працевлаштування працівників у компанії та виробничих потужностей. При найменшій можливості треба розвивати власний бізнес та військово-промисловий комплекс.
У нас дуже складний платіжний баланс, і виведення валюти з країни, яка експортує дуже мало на сьогодні, може призвести до девальвації — знецінення національної валюти.