Саме 26 квітня щорічно світ вшановує пам'ять про Чорнобильську трагедію, одну з найбільших техногенних катастроф у світовій історії. Цей день став також чорною сторінкою в історії України, оскільки призвів до численних жертв, а наслідки руйнувань та радіоактивного забруднення нанесли значну шкоду не лише людям, а також навколишньому середовищу. Кілометри територій будуть непридатними для життя ще протягом декількох тисяч, а подекуди і десятків тисяч років. Цей день є важливим нагадуванням для всього світу щодо безпеки поводження з ядерною енергією.
Після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у квітні 1986 року, близько 150 000 квадратних кілометрів землі в Україні, Білорусі, Росії стали забрудненими радіоактивними матеріалами. Ця забруднена зона простягається на північ від АЕС на відстань до 500 кілометрів. Особливо забруднена та безлюдна є територія довжиною 30 кілометрів навколо самої станції, яку називають "зоною відчуження".
Радіоактивні речовини після аварії, рознеслися здебільшого північною півкулею під дією вітрів та штормів, а радіоактивний цезій торкнуся 3/4 території Європи.
Чорнобильська катастрофа сталася 26 квітня 1986 року в четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції в Україні, коли відбувалася нічна випробувальна діяльність. Під час цього експерименту ситуація вийшла з-під контролю, були знехтувані заходи безпеки, тому відбувся вибух реактора, що призвело до викиду десятків тон радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище. Пожежа, яка наступила після вибуху, привела до поширення радіації на великі відстані.
Фото: Чорнобильська катастрофа
Радянська влада нахабно приховувала правду та намагалась утримати інформацію в секреті, щоб ніхто не дізнався про наслідки катастрофи на ЧАЕС. Однак 27 квітня відбулось раптове зростання радіаційного фону на станціях у Данії та Швеції, після перевірок, вони зрозуміли, що причиною є зовнішнє забруднення. Це змусило шведську владу звернутися до СРСР із вимогою пояснень.
У той час в забрудненому радіацією Києві радянська влада організувала демонстрацію на честь 1 травня, щоб показати світу, що "нічого не сталося". На той момент у столиці фіксувались значні перевищення радіаційної норми.
"За даними республіканського управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину (в м. Києві в 7-00 1.05.1986 550-1200 мікрорентген на годину)", - йдеться у довідці 6-го управління КДБ УРСР від 1 травня 1986 року. Про це пише BBC.
Тисячі людей з дітьми, були виведені на вулиці для участі у цьому показовому заході. Ця демонстрація була спробою влади відвернути увагу від справжнього стану речей і заспокоїти населення.
"26 квітня 1986 року в 01 год. 25 хв. у приміщенні 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС при підготовці його до планового середнього ремонту стався вибух із наступною пожежею, яку невдовзі ліквідували . Від вибуху завалився шатер перекриття реакторного і дах машинного залів, загорівся дах 3-го енергоблоку, через що останній аварійно зупинили. До 06 год. того ж дня пожежу на даху цього енергоблоку також ліквідували… Проводяться роботи із локалізації епіцентру аварії із використанням вертольотів. З цією ж метою залучені війська радіаційної і хімічного захисту", - містилось у доповідній КДБ про Чорнобильську катастрофу.
Чорнобильська трагедія стала катастрофічним нагадуванням про те, як великі ризики пов'язані з використанням ядерної енергії. Вона також привернула увагу світової спільноти до необхідності посилення заходів безпеки в атомній промисловості та до значення подальших досліджень щодо наслідків радіаційного забруднення.
У вересні 2010 року розпочалася робота з прокладення фундаменту для саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Через рік, у жовтні, на майданчику "Вектор", що знаходиться на території Зони відчуження, було розпочато також будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. Цей проект спрямовувався на створення безпечного місця для зберігання радіоактивних відходів.
Згодом, у 2019 році було побудовано безпечний конфайнмент, який надійно накрив площу над зруйнованим енергоблоком. Цей величезний проект було реалізовано за допомогою США та Європейських країн, став важливим кроком у забезпеченні безпеки та мінімізації радіаційного впливу від аварійної зони Чорнобильської АЕС.
Фото: Чорнобильська АЕС / Instagram
Точних цифр напевно ми ніколи не дізнаємось, адже багато інформації було засекречено та залишилось в архівах Москви, однак всім зрозуміло, що наслідки Чорнобильської катастрофи були надзвичайно серйозними.
Згідно з даними Українського інституту національної пам'яті, 30 працівників ЧАЕС померли під час вибуху або внаслідок гострої променевої хвороби у перші декілька місяців після аварії. Страшні наслідки трагедії відчули мільйони людей, адже оцінки незалежних експертів свідчать про те, що понад 500 тисяч загинули від радіації, а більш ніж 8,5 мільйонів жителів України та сусідніх держав отримали значні дози опромінення в перші дні після катастрофи. Тому ще багато людей стали жертвами захворювань, які були викликані радіацією.
Більше 600 тисяч людей отримали статус "ліквідаторів". Ці невідомі герої ризикували власним життям, борючись з вогнем і розчищаючи радіоактивні завали. Ліквідатори працювали в надзвичайно важких умовах, піддаючись високому рівню радіації.
Сьогодні пам'ятати про трагедію, яка відбувалась на ЧАЕС дуже важливою. Вона нагадує про уроки минулого і заохочує до збільшення зусиль у сфері ядерної безпеки та збереження екологічного балансу. Цей день є вічним нагадування тим, хто зловживає та шуткує з "атомом".
Нехай пам'ять про Чорнобиль нагадує нам про необхідність обережності та відповідальності в роботі з ядерною технологією, а також зберігає пам'ять про тих, хто став жертвою цієї катастрофи.