"Нема чим наповнювати снаряди і ракети". Полковник Місюра пояснив, у чому успіх ударів по Череповцю

Про це він написав у фейсбук.

За словами військового полковника Сергія Місюри, нічний удар по заводу "Апатит" у російському Череповці - має значно ширший ефект, ніж може здатися на перший погляд.

"Це не просто "завод добрив". Це підприємство виробляє сірчану кислоту, без якої зупиняється нітрація на порохових заводах. Відповідно — нема чим наповнювати снаряди і деякі ракети", — пояснив він.

Читайте також: Російські нафтові порти в Усть-Лузі та Приморську призупинили роботу після української атаки дронами, - Reuters

У дописі зазначається, що цей завод входить до структури "Фосагро", що вважається одним із найбільших виробників добрив у Росії. Насамперед, тут виробляють мільйони тонн сірчаної кислоти, аміаку та селітри — речовин, які використовуються як у сільському господарстві, так і у виробництві вибухівки.

Оскільки удар припав на критичний період для російської економіки — напередодні посівної кампанії, то цей факт може спричинити проблеми в аграрному секторі.

"Череповець забезпечує значну частину внутрішнього ринку добрив. Якщо виробництво зупиняється, виникає дефіцит, що напряму б’є по аграрному сектору", — зазначив Місюра.

Полковник також звернув увагу на зв’язок цієї атаки з попередніми ударами по портовій інфраструктурі Балтійського регіону, зокрема Усть-Лузі та Приморську. Саме через ці порти експортується значна частина продукції "Апатиту".

"Фактично це розрив одного ланцюга: спочатку б’ють по терміналах, через які йде експорт, а потім — по самому виробництву", — пояснив він.

За його словами, така тактика дозволяє одночасно впливати і на військові можливості РФ, і на її економіку.

Що передувало

У ніч на 23 березня українські дрони вдарили по нафтовому терміналу російської державної компанії "Транснефть" у порту Приморськ – найбільшому балтійському хабі для експорту сирої нафти марки Urals. Уражено резервуари з паливом і обладнання для завантаження. 

Спалахнула масштабна пожежа, чорний дим було видно навіть з Фінляндії. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив ураження. Український Генштаб повідомив про пошкодження сховищ і інфраструктури завантаження.

Через порт щорічно проходить близько 60 млн тонн нафти, значна частина – через судна "тіньового флоту" для обходу санкцій. 

А вже 25 березня сталася масштабна хвиля дронових ударів по Усть-Лузі – ще одному ключовому російському порту на Балтиці, який обробляє сиру нафту, нафтопродукти, а також вугілля, зерно та добрива. Уражено термінал російської газової компанії "Новатек", резервуари зі зберіганням і обладнання для завантаження. Порт перекрили, завантаження зупинили. Пожежі виникли в кількох місцях, операції призупинили. ЗМІ повідомляли, що раніше порт відновлював роботу після попередніх атак, але новий удар знову паралізував його. 

26 березня відбувся черговий успішний глибинний удар українських дронів. Тоді сталися удари по Киришському НПЗ (КІНЕФ у Ленінградській області). Сили безпілотних систем ЗСУ та інші підрозділи вразили первинні установки переробки сирої нафти та два резервуари. Завод зупинив роботу. Це один із найбільших експортно-орієнтованих НПЗ у регіоні. 

Атаки проводили дронами великої дальності (понад 1000 км), з залученням підрозділів СБУ, Сил спеціальних операцій, ГУР, Сил безпілотних систем та прикордонників. Російська ППО збила десятки БПЛА, але частина досягла цілей і виконала завдання.