ЗМІ: Сховище ядерного палива під Києвом будувати не можна

Про це повідомляє телеканал NewsOne, посилаючись на інформацію, озвучену президентом НАЕК "Енергоатом" Юрієм Недашковським.

Фахівці ж стримані в оптимізмі, повідомляється в сюжеті NewsOne, пишуть Сomments.ua.

Київські екологи стурбовані місцем, де хочуть побудувати ЦСВЯП - сховище ядерних відходів буде в 70-ти кілометрах від столиці України, в Чорнобильській зоні відчуження. На думку директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, Росія зберігає відходи в Сибіру, США - в пустелі, Північна Європа - в норвезьких фіордах, Франція - на островах у Тихому океані.

"Але ніхто не будує сховища під Вашингтоном, під Москвою і під Парижем", - додає еколог.

У свою чергу, Юрій Корольчук, член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій вважає, що наземний спосіб зберігання, обраний при будівництві сховища відпрацьованого ядерного палива - небезпечний і дорогий. Наскільки добре вдасться контролювати процес зберігання і забезпечувати безпеку - це ключове питання. До того ж, у американської компанії Holtec, яка будує ЦСВЯП, немає відповідного досвіду. Тому компанії доведеться шукати підрядників, а це юридично ризиковано.

"Вони фактично за договором можуть залучати інші компанії для виконання робіт. І, зрештою, якщо будуть певні судові проблеми, то відповідальними будуть виступати саме ці треті сторони, а не Holtec", - додає він.

У сюжеті телеканалу нагадали, що тендер на будівництво ЦСВЯП компанія Holtec виграла ще 11 років тому. За цей час багато що змінилося. Тому, на думку фахівців, доречніше було б заново провести тендер і визначити переможця. І обов'язково врахувати всі тривожні нюанси: близькість до столиці, наземний спосіб будівництва, думку жителів місцевих населених пунктів.

Нагадаємо, раніше Президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський заявив про те, що американська компанія Holtec приступить до реалізації проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) в Чорнобильській зоні загальною вартістю близько 300 млн дол. після здійснення держкомпанією "Енергоатом" авансового платежу в розмірі 11,7 млн дол.