Про це повідомила кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київського університету імені Грінченка Марина Будзар, передає Еспресо.TV з посиланням на Укрінформ.
"У Національному заповіднику "Херсонес Таврійський", разом з іншими, існує ризик недотримання однієї з головних вимог ЮНЕСКО - обов'язок збереження об'єкту в тому вигляді, у якому він був занесений до списку Всесвітньої спадщини", - сказала Будзар.
Історик повідомила, що з січня по серпень 2015 року в заповіднику відбувалися кадрові, структурні та адміністративні зміни, що свідчать про "нестабільність існування заповідника як наукового і культурно-освітнього комплексу".
За її словами, у повній відповідності із заявами російського президента Путіна про значущість Херсонеса як "сакрального" місця для "російської державності" і "колиски" хрещення Русі, змінюються пріоритети у розвитку заповідника як науково-дослідного центру.
"Основний акцент у розвитку "Херсонеса Таврійського" тепер може бути зроблений не на продовженні античного і середньовічного векторів наукових досліджень, а на реалізацію проекту "Севастополь-Херсонес - купіль християнської Русі", - розповіла історик.
Крім того, у заповіднику ускладнена робота польових експедицій, а також зафіксовані випадки нападу на учасників археологічних розкопок з боку так званих представників "кримської самооборони".