Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.
У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті.
“Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України. Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, - пояснює В’ятрович.
Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році. Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК. Її завершальним акордом стала акція “Вісла” 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони Польщі.
Нагадаємо, що Верховна Рада готує постанову у відповідь на прийняття польським Сенатом постанови із закликом встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".
Польський сенат закликав визнати Волинську трагедію геноцидом.
Українська молодь звернулася до польського народу із закликом до примирення, аби сумне минуле двох народів не завадило спільному доброму майбутньому.
Президент Польщі Анджей Дуда закликав говорити "історичну правду" щодо подій на Волині у 1942-1944 роках і висловив сподівання, що українці і поляки зможуть примиритися щодо цього питання