В’ятрович оприлюднив документи про українсько-польське протистояння 1940-х років

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

У колекції — 380 документів, передусім, із розсекречених архівів КГБ. Також великий блок матеріалів взято із архіву Миколи Лебедя, одного з очільників українського визвольного руху. Багато років цей архів вважався втраченим, аж поки 2007 року не був переданий Центру досліджень визвольного руху. Інша його частина зараз зберігається в Гарвардському університеті.

“Головним завданням воюючих сторін було встановлення власного контролю над спірними теренами сучасної Східної Польщі та Західної України. Особливість цієї війни у війні в тому, що вона була збройним протистояння між не регулярними, а партизанськими формуваннями, активну участь у ній брало цивільне населення, яке або підтримувало одну зі сторін, або не мало жодної чітко окресленої політичної орієнтації і користувалося конфліктом як способом розв’язання власних непорозумінь. Ці причини зумовили вчинки обох сторін, які нині можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, - пояснює В’ятрович.

Документи свідчать, що початком війни стали польські акції, спровоковані німецькими переселеннями на Холмщині в 1942 році. Згодом війна перекинулася на Волинь, де набула неконтрольованого жодною зі сторін характеру селянської жакерії. Наступною ареною війни стала Галичина, де вона вилилася в завзяте, часом навіть фронтове, протистояння обох підпільних рухів – УПА і АК. Її завершальним акордом стала акція “Вісла” 1947 року, в рамках якої було депортовано близько 150 тисяч українців, що населяли східні райони Польщі.

• Нагадаємо, що Верховна Рада готує постанову у відповідь на прийняття польським Сенатом постанови із закликом встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої".

• Польський  сенат закликав визнати Волинську трагедію геноцидом.

• Українська молодь звернулася до польського народу із закликом до примирення, аби сумне минуле двох народів не завадило спільному доброму майбутньому.

• Президент Польщі Анджей Дуда закликав говорити "історичну правду" щодо подій на Волині у 1942-1944 роках і висловив сподівання, що українці і поляки зможуть примиритися щодо цього питання