Про це повідомляє прес-служба Житомирської міської ради.
Франц Карлович Бржезицький народився 4 вересня 1924 року в місті Житомирі у звичайній польській робочій сім’ї, яка проживала на Мальованці.
У 30-их рр. радянські каральні органи розстріляли його батька (через тривалий час повністю реабілітували), а матір відправили у Сибір на заслання. У 1941-му році, після окупації Житомира німецькими загарбниками, Франек, якому не виповнилося ще й 17 років, разом зі своїми друзями створив підпільну молодіжну антифашистську організацію. Коли в місто прийшли словаки, потоваришував з ними, зв’язав їх з житомирським підпіллям.
Наприкінці 1942 року хлопця вистежило і схопило гестапо. Після допитів, на яких він нікого не виказав, хоч знав усе керівництво підпілля, був кинутий у камеру смертників. Проте в останній день замінили страту на концтабір смерті "Майданек" (Польща).
До концтабору Бржезицький потрапив у складі житомирського етапу 13 лютого 1943 року (з 1240 чоловік цього етапу вижили і повернулися додому в Житомир після війни лише семеро). А потім були концтабори Гросс-Розен (Німеччина) і Ляйтмеріц (Чехія).
Після визволення з концтабору, був призваний в армію. А після війни Франц Бржезицький, який і у Майданеку продовжив боротьбу з нацистами, був заарештований СМЕРШем, але втік з в'язниці.
Чотири роки нелегально жив в Житомирі, проте, зрештою, був знову заарештований і без будь-якого суду отримав 10 років таборів. Потрапив в Омський табір для політв’язнів, де перебував більше 5 років. Після смерті Сталіна подав заяву на реабілітацію і був реабілітований.
Після війни очолював у рідному Житомирі бригаду будівельників, користувався великим авторитетом.