Українську мову у школах нацменшин вивчатимуть за системою "60 на 40", - Гриневич

Міністерство освіти й науки заявляє, що до кожної національної меншини буде індивідуальний підхід у питанні застосування мовних норм закону "Про освіту"

Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти й науки за підсумками зустрічі міністра освіти Лілії Гриневич із послом Латвії Юрісом Пойкансом.

На зустрічі обговорювалася латиська система розподілу мов навчання у середніх загальноосвітніх школах, більш відома як система "60 на 40".

За словами Гриневич, співвідношення 60 на 40, де 60% часу доведеться вивчати навчальні предмети державною мовою, а на рідну мову залишиться 40% - саме те, що Україна хоче бачити в старших класах шкіл нацменшин.

Читайте також: На Україну через реформу освіти посипались погрози інших країн. Що такого в новому законі

Зокрема, передбачається, що кількість предметів, що вивчається українською, буде поступово зростати з 5 класу і доходити до співвідношення 60 на 40 в 10-му класі.

"Однак до кожної меншини застосують індивідуальний підхід, який буде залежати від особливостей меншини і її педагогічних потреб", - ідеться в повідомленні.

Своєю чергою посол запросив Гриневич відвідати Ригу з робочим візитом для вивчення моделі "60 на 40", яка працює в Латвії.

• 5 вересня депутати Верховної Ради підтримали у другому читанні та в цілому законопроект "Про освіту" (№3491-д), який передбачає широку реформу освітньої галузі. Окрім того, закон встановлює що навчання в усіх українських школах (у т.ч. у місцях компактного проживання національних меншин в прикордонних територіях), починаючи з 5-го класу має відбуватися виключно державною мовою.
• 14 вересня міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Румунії і Греції надіслали листа українському колезі Павлу Клімкіну, в якому висловили занепокоєння щодо нового українського закону про освіту. При цьому Угорщина зайняла найбільш жорстку позицію щодо нового закону.
• 23 вересня Угорщина закликала ООН провести розслідування щодо ухваленого Україною закону про освіту, аргументуючи це тим, що він порушує право на використання мови національними меншинами.
• Після того як новий закон про освіту підписав президент Петро Порошенко угорська сторона висунула ультиматум на адресу Україну з вимогою скасувати дію закону.
• Проте 19 жовтня угорська сторона погодилася з основними положеннями закону й ініцювала перемовини щодо особливостей практичного застосування закладених у ньому положень.