Відповідне дослідження опублікував на своєму сайті рух "Чесно".
Студенти Київської школи економіки дослідили декларації народних обранців за 2015-2016 роки. Під час аналізу вони намагались виявити співвідношення статків депутатів від їхнього сімейного стану, заощаджень у депозитах та готівці та найпопулярніші придбання після зростання доходів чиновника.
Дослідження показало, що депутати віддають перевагу переважно готівці. Зокрема, майже 30% українських парламентаріїв зберігають усі свої задекларовані гроші у готівковій формі. У середньому частка готівки у активах депутатів становить 75%.
Коли у народних депутатів з'являються зайві гроші, вони не вкладають їх у нерухомість чи купують автівки. За інформацією дослідження, вони частіше купляють годинники та картини, адже такі предмети розкоші менш помітні для публіки.
"Найбагатшими" виявились 51-річні депутати. Саме у такому віці вони досягають фінансового піка. Після 51 року статки депутатів потроху спадають.
"Така поведінка за віком є доволі логічною, оскільки в першій половині життя люди відкладають на майбутнє, а в другій користуються накопиченнями. Народні депутати тут не виняток", - коментують дослідники.
Існує негативна залежність між сімейним статусом та кількістю грошових активів у народних обранців. Так, після одруження статки депутата/тки знижуються у середньому на 8,4 млн гривень. Також цікаво те, що неодружені депутати зазвичай мають на 1,5-2 рази більше грошових активів, ніж їхні одружені колеги. Дослідники кажуть, що це може бути пов'язано з тим, що "частина статків переходить до "другої половини".