Про це повідомляє прес-служба організації.
На 643 сторінкax 28-го видання своєї Всесвітньої доповіді Human Rights Watch розглядає практику застосування прав людини в понад 90 країнах світу.
У звіті йдеться про порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу та Криму.
На окупованому Донбасі проросійська де-факто влада, цілком нехтуючи засадами верховенства права, свавільно затримувала людей і піддавала їх насильницьким зникненням.
"Від початку російської окупації Криму 2014 року на півострові триває криза в галузі прав людини. Російська влада цілком придушила відкриту критику дій Росії в Криму, запроваджуючи зокрема кримінальне переслідування. Крім того, через свою проукраїнську позицію об'єктом репресій з боку російської влади стали кримські татари, яких піддають кримінальному переслідуванню за безпідставними звинуваченнями у сепаратизмі та тероризмі", - йдеться у звіті.
Протягом 2017 року внаслідок бойових дій на сході України мирне населення та цивільна інфраструктура наражались на небезпеку з боку усіх учасників збройного конфлікту. Протягом 2018 року пріоритетним напрямком діяльності українського уряду та його міжнародних партнерів має стати притягнення до відповідальності причетних до тортур, насильницьких зникнень, нападів на журналістів, а також на антикорупційні та правозахисні організації, заявили у організації.
"Минулого року ставлення Києва до своїх зобов’язань щодо прав людини було таким, нібито вони не є обов’язковими для виконання. Влада вдається до певних украй недемократичних дій та пропонує нові законопроекти, які підважують основні свободи українців", - каже Таня Купер, дослідниця Human Rights Watch в Україні.
Як вважають у Human Rights Watch, протягом останніх місяців українським урядом вжито певних заходів у напрямку обмеження свободи висловлювань, діяльності ЗМІ й об’єднань на підставі необхідності протистояти військовій аґресії Росії на сході України й антиукраїнській пропаґанді. У березні владою було схвалено законопроект про запровадження кримінальної відповідальності щодо антикорупційних активістів, які не оприлюднили інформацію про свої статки. У липні президент Петро Порошенко запропонував законопроект про запровадження обтяжливих і надмірних вимог публічної звітності онлайн для всіх неприбуткових організацій.
"Перспективи правосуддя щодо злочинів, скоєних під час акцій протесту Майдан-2014, які призвели до зміни українського уряду, а також щодо масових заворушень в Одесі і далі є примарними. Через чотири роки після Майдану влада демонструє небажання забезпечити ефективне судове переслідування тих, хто причетний до загибелі понад ста осіб і до багатьох інших злочинів", - написали у організації.