Як повідомляє New Atlas, саме такий сплав розробили інженери проекту Spanwise Adaptive Wing (SAW) - він дозволяє змінювати форму крила літака в польоті без важких гідравлічних систем.
Ідея надання крилу певного запасу "гнучкості", що дозволяє змінювати форму, пристосовуючись до різних умов, при збереженні гладкої аеродинамічної форми для мінімізації турбулентності, не нова.
Літальний апарат братів Райт міняв кривизну крил за допомогою простих блоків. Десятки років авіаконструктори працювали в цьому напрямку, включаючи модифікований бомбардувальник North American XB-70 Valkyrie 1960-х, але зіткнулися з певними труднощами.
Проблема полягає в тому, що гідравлічні механізми, які здійснюють зміну крила, настільки важкі, громіздкі і енергоємні, що переваги, які вони пропонують, не перевищують їх недоліків.
Тому кілька дослідницьких центрів NASA, а також компанії Boeing Research & Technology і Area-I взялися вивчити можливість заміни звичайної гідравліки і моторів на приводи, які легше на 80%, виготовлені зі сплавів з "пам'яттю форми" і придатні для використання в дозвукових, навколозвукових і надзвукових літаках.
Нещодавно NASA провело серію польотних випробувань дистанційно керованого дослідного прототипу PTERA, оснащеного крилами, кінчики яких можуть під час польоту рухатися від 0 до 70 градусів вгору і вниз. Літальний апарат з вуглецевого композиту, обладнаний складною телеметрією і датчиками, запускали по круговій траєкторії з крилами в нульовому положенні, 70 градусів вгору і 70 градусів вниз.
Трубки приводів, які рухали крилами, були зроблені зі сплаву з "пам'яттю форми", який реагує на зовнішні подразники (найчастіше, на температуру) і повертається у вихідне положення. Це означає, що можна, наприклад, взяти смужку сплаву, зігнути її, а потім нагріти - і вона знову випрямиться.
"Продуктивність цього нового сплаву, який розробили NASA і Boeing, виявилася чудовою, - говорить Джим Мейбах, інженер Boeing. - З моменту початку перших тестів до польотних випробувань матеріал поводився стабільно і демонстрував видатні результати в порівнянні з попередніми матеріалами".
На думку NASA, здатність складати крила одного разу дозволить створювати більш легкі і прості в конструкції літаки з більш довгими і вузькими крилами, стабілізаторами і хвостовим оперенням.
Це не лише знизить споживання палива, але і дасть можливість користуватися перевагами певних повітряних умов, замість того щоб страждати від них. До того ж нова технологія полегшить надзвукові польоти.