Про це він розповів в ефірі авторської програми Миколи Княжицького на Еспресо.TV.
"Я до того, як поступив на акторський факультет, жодного разу не був у театрі", - розповів він.
Жирков пояснив, що народився у російському місті Уфа, де прожив з батьками до 5 років, після чого їхня родина переїхала до одеського передмістя Чорноморськ (колишній Іллічівськ), де не було театру:
"Я хлопець з Чорноморська. Це місто під Одесою, яке раніше називалося Іллічівськ. У нас там немає театру".
При цьому майбутній режисер у старших класах захоплювався КВК й читав багато художньої літератури.
" ..Я на той час грав у КВК – був капітаном шкільної команди – ну, і якось подумав, що прикольно було б поступити. А коли вже поступив – то я зрозумів, що таке театр і по-справжньому в нього закохався, зрозумів, що це може стати цікавою для мене справою ...Практично весь 10-й і 11-й клас я тільки тим і займався, що читав, грав у комп’ютерні ігри і придумував жарти для команди", - згадує Жирков.
Читайте також: Стас Жирков: "Театр перестає бути елітарним. Якщо люди потребують фаст-фуду - хай буде фаст-фуд"
Театральному мистецтву він навчався в Університеті культури. На думку Жиркова, більше не існує стереотипу щодо того, що підготовка акторів та режисерів є виключною прерогативою Університета ім. Карпенка-Карого.
"Я думаю, що моє покоління і ті, хто вже йшли за нами, цей стереотип зламали. Тому що там є і Влада Білозоренко, і Іван Уривський, і Діма Олійник - це актори і режисери, які зараз створюють нове покоління. І мені здається, що зараз такого упередженого ставлення, як навіть у ті часи, коли я закінчував виш, вже немає. Зараз вже немає такого, що акторів з Університету культури в театрах навіть прослуховувати відмовлялися. І я думаю, що наші приклади дозволяють зрозуміти, що не має значення, де ти навчаєшся - у Харкові, у Львові… У нас немає одного театрального вишу. У нас є різні вчителі. І найголовніше, найкраще, щоб учитель був практиком", - пояснив митець.