Про це адвокат генерала Гриняка Станіслав Іваницький написав у Facebook:
Понад чотири місяці запеклої боротьби, десятки клопотань і скарг та Ухвала слідчого судді. Нарешті це все змусило слідчого та прокурора надати стороні захисту усі матеріали криминального провадження для ознайомлення.
Хоча навряд чи це можна вважати якимось значним досягненням, адже ми лише змусили посадових осіб ДСР ГПУ виконати пряму норму КПК.
Єдиним позитивним моментом у цій ситуації я вбачаю те, що своїми активними діями ми змусили слідчого припинити фальсифікацію справи.
Про це свідчить різке скорочення кількості аркушів в останніх томах. Якщо в попередніх томах ця кількість складала в середньому 250-350арк. (в окремих доходила до 500), то в останніх ця кількість не перевищує й 50арк. Судячи зі всього, слідчий та прокурор банально не встигли сфабрикувати більше і просто були змушені "зшивати" лише те, що було.
Разом з тим, нам досі не надано усіх речових доказів. Я можу з упевненістю про це заявити, оскільки серед тих, що були пред'явлені нам сьогодні, не було зокрема особистих речей, які були вилучені у підозрюваного В.Гриняка. Це однозначно вказує на те, що всупереч вимогам КПК та попри винесену Ухвалу слідчого судді, нам досі не пред'явлено більшості речових доказів по справі. Чим це обумовлено - сказати складно.
Водночас, я сьогодні помітив дуже цікаву деталь - співробітники ДСР ГПУ зняли номер (N125а) з дверей підсобного приміщення (фото додається) в якому 16.03.18 підозрюваного В.Гриняка змусили здійснювати процес ознайомлення. Про цю ситуацію я писав у вчорашній публікації по темі. Це підтверджує мої аргументовані доводи про те, що дане приміщення ніколи не було службовим кабінетом, а визнано таким лише на один день, щоб помститися В.Гриняку за активну і принципову позицію сторони захисту, та щоб принизити його честь і гідність.
Очевидно, що мої публікації по даній темі і ваші влучні коментарі, які наповнені цілком обґрунтованою критикою, не залишаються без уваги співробітників ДСР ГПУ.
Тобто замість активної роботи по встановленню і притягненню до відповідальності вбивць Небесної Сотні, окремі співробітники ДСР ГПУ марно витрачають робочий час на моніторинг моєї сторінки. Чи за це держава платить їм немалу зарплату - питання риторичне"