Конфлікт навколо сої та ріпаку триває вже понад три місяці. За цей час аграрії тричі перекривали дороги в 13 областях України. І ось нарешті причетним до галузі вдалося зібратися сьогодні на круглий стіл на тему “Ефективний механізм оподаткування аграріїв: пошук справедливості” та дійти до компромісного рішення.
Чому протестували аграрії
В грудні минулого року депутати ВРУ проголосували за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ), якщо аграрії експортують сою, ріпак та соняшник. Для сої режим без відшкодування ПДВ повинен початися у вересні 2018 року та завершитися у грудні 2021. По ріпаку обмеження у виплаті ПДВ з боку держави передбачені в 2020 році.
Це повинно зробити невигідним просто експорт цих культур закордон, де їх оброблятимуть та повернуть в Україну вже у вигляді готового продукту (який коштує в рази дорожче). Натомість повинне розвинутися виробництво в Україні, що означає нові робочі місця та додана вартість продуктів, а саме це робить економіку конкурентноспроможною та сильнішою.
Однак в аграріїв свої аргументи. Адже для того, щоб майбутнє виробництво в Україні запрацювало, їм потрібно пожертвувати власними прибутками вже зараз. Тож незадоволені таким станом речей вони протестували проти “соєвих правок”, наполягаючи, що переробники таким чином хочуть знизити ціни на сировину в Україні.
За словами депутата від “Самопомочі” Івана Мірошніченка, збитки аграріїв від скасування експортного ПДВ сягнуть 8-9 млрд грн.
У той же час генеральний директор агрохолдингу Kernel Євгеній Осипов зазначив, що, згідно з його підрахунками, аграрії не зазнають збитків від відміни експортного відшкодування ПДВ:
“Я вважаю, що зниження цін на сою і ріпак не буде у жодному випадку, тому аграрії не постраждають.” Він пояснив це тим, що конкуренція на ринку переробників не знецінить вирощування сої на внутрішньому ринку.
Трейдери, в тому числі російські, активно лобіюють через аграріїв свої інтереси, адже без української сировини втрачають прибутки.
Наразі в Білорусі за російські гроші будується потужний завод з переробки олійних культур "Содружество", кілька таких заводів вже є в Калінінградській області в РФ. Тож доступ до української сої вкрай важливий для російського переробника, пояснює заступник голови Української аграрної асоціації Мар'ян Заблоцький.
На що Михайло Соколов,заступник голови ВАР, громадянин Росії заявив: "Зараз звучать маніпуляції про те, що ми підтримуємо зарубіжних трейдерів і Росію. А насправді я просто хочу, щоб мої гроші залишилися у мене".
Чи повторять успіх виробництва олії
Важливо, що обмеження щодо аграрних експортерів в Україні вже не перші. На початку 2000-х в Україні ввели мито на експорт соняшникового насіння. До того Україна виробляла близько 3 млн т. насіння на рік, яке закуповували закордонні компанії, а пізніше вже ми імпортували олію.
Мито зробило невигідним експорт цього продукту, тож це дало поштовх для цілої галузі з переробки соняшнику. Як результат, Україна вже кілька років - світовий лідер з виробництва та експорту соняшникової олії, а це вже продукт з доданою вартістю. До того ж, вирощувати насіння в Україні також стало вигідніше.
Що ж до сої, в 2016 році Україна посідала 6 місце серед світових експортерів соєвих бобів. Про вигоду вирощування цього продукту в нашій країні свідчить принаймні те, що минулого року Україна експортувала рекордний її обсяг - 2,9 млн т. Лише за рік показник виріс на 23%, повідомляє АПК-Інформ.
Втім, це не означає, що українці мають з цього велику вигоду. “Зараз великий піст, і я його дотримуюся”, - заявила народна депутатка, член комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова. - “Замість коров’ячого молока я купую соєве, але я не можу придбати українське соєве молоко, бо на полицях лише імпортне. Чому так?”.
Сировинний придаток чи потужний гравець
Головною проблемою української економіки залишається саме її сировинний характер. За словами директора Міжнародного Фонду Блейзера Олега Устенка 60% українського експорту - саме сировинна продукція. Устенко нагадує, що така структура експорту була притаманна Україні ще в 1916 році.
За даними Chatham House, у 2016-му агроекспорт з України приніс більше $13 млрд. Тоді як у майже такій самій за площею Франції цей показник складав $37 млрд, а у набагато менших Нідерландів — $57,7 млрд.
За підрахунками комерційного директора AdamPolSoja, виробництво сої без ГМО може принести Україні до $200 млн додаткового прибутку, повідомляє Landlord. Один такий завод з переробки сої без ГМО будують в Хмельницькій області. Технологія переробки мінімізує відходи.
Компромісне рішення
Учасники круглого столу зрештою дійшли до єдиної думки, що підтримка внутрішнього товаровиробника - єдиний спосіб розвитку української економіки. "Жоден учасник круглого столу не сумнівається в необхідності підтримки стимулювання українського переробника. У той же час ми повинні підтримувати аграрія, який вирощує сільгосппродукцію", - підкреслив Олександр Бакуменко, заступник голови Аграрного комітету ВРУ.
Компромісом стало рішення, що забезпечує повернення ПДВ і заводам з переробки олійних культур, й сільгоспвиробнику, який самостійно експортуватиме вирощену продукцію.
Тож в такому разі сою не вивозитимуть з України як сировину для переробки в ЄС чи Росії, а переробна галузь матиме ширші можливості для розвитку.
Нагадаємо, депутати аграрного комітету внесли до ВРУ законопроект №7403-2, яким повертається відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. 22 березня законопроект був винесений у сесійну залу, але не назбирав достатню кількість голосів для початку розгляду. Народна депутатка, член комітету з питань податкової та митної політики Тетяна Острікова заявила, що, як тільки вирішать питання з е-декларуванням для активістів, депутати повернуться до питання аграріїв. Тож рішення щодо нього Рада може винести вже 3-7 квітня.