live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Розрив економічних відносин з РФ. Чи справді це кінець

Україна офіційно припинила програму економічного співробітництва з Росією до 2020 року. Та чи матиме це якийсь вплив на заробітчан, бізнес та торгівлю

21 березня Кабінет Міністрів розірвав економічні відносини з Росією, передбачені в межах угоди до 2020 року. Та чи означає це, що ми тепер повністю припиняємо економічну співпрацю з країною-агресором?

Про що йшлося в угоді

Угоду про економічне співробітництво між Україною та Росією підписали в червні 2011 року прем’єр-міністри Микола Азаров та Володимир Путін (на той час був на прем’єрській посаді).

Програма економічного співробітництва відображала сукупність узгоджених поглядів Росії і України на перспективи їхньої довгострокової взаємовигідної співпраці в економічній сфері як рівноправних незалежних країн-партнерів.

У ній був виписаний відсоток, на який мав зрости товарообіг та обсяг взаємних інвестицій. Розвивати економічну співпрацю передбачалося в енергетиці, авіаційній промисловості, суднобудуванні, агропромисловому комплексі, транспортній сфері тощо.

Передбачалося, що програма співробітництва між Україною та РФ діятиме до 2020 року, однак майже за два роки до закінчення угоди Україна розриває угоду.

Положення цього договору вже були фактично зупинені в 2014 році.

Тепер Кабмін не лише зупинив дію цього документа, а й доручив Міністерству закордонних справ в установленому порядку поінформувати уряд Росії.

Рішення уряду про розрив програми економічного співробітництва з РФ піде на користь Україні, збалансує експортну політику та у підсумку зробить Україну сильнішою, вважає прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Саме Росія зробила неприйнятні кроки - війна на Донбасі, економічний тиск. Тому ми були вимушені прийняти таке рішення", - сказав Гройсман.

Та чи справді це рішення уряду передбачає остаточний розрив економічних відносин з РФ.

Імпорт зростає, заробітчани їздять

Головним торговельним партнером для України є Європейський Союз (38,3% українського експорту за підсумками 2017 року припадає саме на нього), однак якщо рахувати експорт-імпорт за окремими країнами, то зі східним сусідом (14% експорту) ми торгуємо значно більше, аніж з будь-якою країною ЄС.

Читайте також: Попри війну, торгівля між Україною та Росією зростає. Чому так відбувається

Однак, ще в 2012 році частка Росії в структурі українського експорту була 25,7%. РФ до 2014 року залишалася для України ключовим партнером.  

До того ж, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в 2017 році Росія посіла четверте місце серед країн, до яких найбільше зріс експорт українських товарів. Загалом, згідно з даними Держстату, за рік експорт товарів до РФ зріс на 9,6%, якщо порівнювати з показниками 2016 року. 

А імпортувати з країни-агресора в 2017 році ми почали аж на 39,9% більше товарів, аніж роком раніше.

Також до Росії на заробітки, попри чисельні небезпеки та війну, досі їздить чимала частина наших заробітчан. Достеменних даних, скільки українців виїжджає працювати до Росії щороку - немає. За даними ДПСУ у минулому році кордон України і Росії перетнули близько 4,4 млн громадян України.

Однак потяг “Київ-Москва” став найприбутковішим напрямком Укрзалізниці у 2017 році. Друге місце за прибутковістю посів поїзд “Одеса-Москва”.

Обсяги грошових переказів з Росії відстають від рівня польських, однак досі залишаються на другому місці.

В 2017 році їх рівень зріс ($401 млн за даними НБУ) в порівнянні з показником 2016 року ($346 млн).

Нещодавно НБУ змінив методику оцінки приватних грошових переказів. Якщо рахувати обсяг переказів з РФ за офіційними та неформальними каналами, то минулоріч з РФ в Україну надійшло переказів в розмірі $1,3 млрд.

Розрив чи формальність

Та офіційний розрив економічних відносин, скоріш за все ніяк не повпливає на приватний сектор. Тобто торгівля та міграція від цього не зміняться.

Читайте також: Без російського вугілля та сухариків "Мачо". Все, що відомо про нові санкції України проти Росії

По суті розрив цього економічного договору взагалі нічого не дає. Наші торговельні відносини з росіянами регулюються у більш широкій площині – в межах СОТ (членами якого є й Україна, й Росія)", - пояснив в коментарі Еспресо директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.-
"Тому розрив цього договору є більше політично, аніж економічно мотивованим рішенням”.

Однак, Устенко наголосив, що за кризові роки значно змінилася ситуація з експортом України. Якщо в 2013 році на частку РФ припадало близько третини нашого експорту, а на частку ЄС – близько четвертої частини, то, починаючи з 2014 року все змінилося - основним торговельним партнером став ЄС, а частка РФ скоротилася.

“По нам боляче вдарило те, що нам зупинили експорт машинобудівної продукції та продукції з високим рівнем доданої вартості на територію РФ”.

Переорієнтація на ринок ЄС призвела до того, що український експорт зараз здебільшого сировинний (60% експорту складає саме сировинна продукція), адже наша машинобудівна продукція для ЄС виявилася неконкурентноздатною. Устенко нагадує, що така структура експорту була притаманна Україні ще в 1916 році.

“Й це відбувається не через війну та Росію, а через неякісний інвестиційний клімат”,- вказує Устенко.

Та навіть після офіційного розриву, співпраці з РФ нам не уникнути. Є критичні галузі, де поки немає альтернативи російському імпорту (наприклад, ядерна енергетика, обладнання, вугілля, нафта, хімічні добрива тощо). Їх не так багато, але поки що на це слід зважати, пояснює економіст Борис Кушнірук в ефірі Еспресо:

“У нас поки залишаються вимушені торговельні стосунки у такій ключовій для енергетичної безпеки України сфері, як постачання ядерного палива.

До того ж, залежність від постачань російського ядерного палива на сьогодні залишається на неприпустимо критичному рівні”.

Кушнірук нагадує, що станом на 2018 рік енергетичний баланс України передбачає 60% виробництва електроенергії на АЕС. При цьому лише 6 з 15 блоків використовують американське пальне, решта - залежна від постачань з РФ.

“Якщо Росія з метою максимальної дестабілізації України під якимось приводом, а щодо цього там неперевершені майстри, припинить постачання ядерного пального, то у цьому випадку українську економіку чекатиме, якщо не повний колапс, то фантастичні збитки”, - нагадує економіст.

Тож ми ще деякий час у будь-якому випадку будемо змушені щорічно перераховувати до 400 млн доларів Росії за ядерне паливо. Це гроші, які потім можуть бути використані, щоби вбивати наших громадян, підсумовує Кушнірук.

 

новини партнерів

23 червня, 2018 субота

22 червня, 2018 п'ятниця

22 червня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати