Між новим податком для бідних і адвалором: як Мінфін пішов на змову з "тютюновим картелем"

Українська влада дуже багато любить говорити про захист інтересів простих громадян. Особливо активно цю тему починають мусувати з наближенням виборів

У сучасному суспільстві забезпечення соціальної справедливості - це одна з ключових функцій держави.

І практично кожен кандидат - чи то президентські, чи парламентські, або навіть місцеві вибори - обіцяє населенню виконувати це важливе завдання.

Однією з ключових сфер, де дуже чітко можна побачити, про кого і як дбає влада, є оподаткування: з кого деруть в три шкури, а хто отримує преференції.

І зараз досить показова історія розгортається на ринку сигарет України.

Як би не старалися борці за здоровий спосіб життя, люди й надалі палять по всьому світу. І хоча тютюнова індустрія за останні 50 років втратила частину маржі, вона досі залишається надприбутковою справою. В Україні, де курців, за оцінками Всевсітнього банку, 7,2 млн, міжнародні тютюнові кампанії є одними з найбільших платників податків.

В останні роки акциз на сигарети, а відповідно, і їх вартість, ростуть із завидною регулярністю. Це неминучий процес, характерний для багатьох країн, що розвиваються, і з цим доводиться миритися як виробникам, так і споживачам тютюнових виробів.

Інше питання, як це підвищення відбувається. Серед українців є і багаті, і бідні курці.

За оцінками учасників ринку, дешеві сигарети купують 2-3 млн споживачів - третина від всіх курців.

Вартість сигарет нижчого цінового сегмента становить 18-22 грн.

При цьому акцизний податок, що на "Приму" вартістю 24 грн, що на "Мальборо" - 39,69 грн. платитися однаковий - 15,46 грн. До сигарет вартістю вище 40 грн починає застосовуватися додатковий збір - адвалорна ставка в розмірі 12%.

Рівень життя багатьох українців сьогодні далекий від середнього - не живуть, а виживають від зарплати до зарплати. Вони і так собі можуть насилу можуть дозволити купувати сигарети за 18-22 грн.

Тож навряд чи подорожчання найдешевших сигарет дасть істотний позитивний ефект, люди просто не зможуть потягнути нові ціни і перейдуть на контрафакт або ж почнуть ще більше економити на інших товарах і продуктах, з яких теж платиться податок.

У підсумку - зростання "сірого" ринку, падіння купівельної спроможності й нагнітання соціальної напруги.

"Давайте дивитися на реалії - люди курять, вони витрачають на це гроші. Якщо раніше вони курили одні сигарети за одну ціну, то тепер вони курять сигарети дешевші, тому що у них цих грошей не вистачає. Їм кажуть: "Ні, друзі, ми не даємо вам можливості тепер курити дешеві і прирівнюємо їх до ціни дорогих". А вітчизняним компаніям, які їх виробляють, кажуть: "Тепер ви просто будете платити за це більше". При цьому ціна на сигарети транснаціональних компаній, іноземних, не зміниться. Якщо це називається підтримкою національного виробника, то у мене виникає величезне питання: а хто все це контролює?", - висловив свою думку щодо ситуації народний депутат, лідер партії "Народний контроль" Дмитро Добродомов в ефірі 112.ua.

Ось тут і саме час замислитися про принцип соціальної справедливості, коли всі платять податок, але тільки багаті більше, а бідні менше. Для цього в свій час і була створена адвалорна ставка, яка якраз і забезпечує великі податкові надходження з більш дорогих сигарет.

В Україні адвалор практично не задіюється, оскільки вартість всіх популярних марок сигарет нижче 40 грн.

У Європі, навпаки, адвалорна ставка використовується досить активно і в деяких країнах досягає 52%. Звичайно, в країнах ЄС будь-які сигарети коштують значно дорожче, ніж в Україні, але й рівень життя там на кілька порядків вище. У Європі ціни відповідають рівню доходів, чого не скажеш про Україну.

Але повернемося до адвалорної ставки. У розвинених країнах багатий платить більше податків, ніж бідний, і якщо, наприклад, багатий європейський курець не хоче більше переплачувати за елітні сигарети, він може підібрати собі марку, яка його влаштує за ціною, а бідний буде купувати ті сигарети, які обкладаються меншим збором.

Такий же принцип, але з поправкою на українські реалії можна застосувати у нас в країні.

"Мінімальним акцизом гарантуємо надходження в бюджет, ПДВ теж входить в базу, специфічною ставкою обкладається кількість випущених сигарет, а адвалорна частина зрізає преміальну маржу з тих споживачів, у яких, грубо кажучи, є гроші і які можуть це платити" - пояснює в інтерв'ю depo.ua  загальноприйняту специфіку оподаткування тютюнової продукції директор з корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Україні Олег Стрекаль.

Скажіть, кому буде простіше заплатити зайві 4-5 гривень за сигарети: любителю "Мальборо" чи роботязі, який купує куриво по 18 грн? Чи піде споживач елітної продукції за контрафактом до бабусі на ринок, або, може, йому доведеться вибирати між пачкою сигарет і дешевою ковбасою. Де буде більш прогнозований позитивний ефект для бюджету у вигляді додаткових надходжень? Відповідь лежить на поверхні!

Це, звичайно, не вигідно, але, принаймні, прийнятно для споживачів середніх і дорогих марок - у них то якраз залишається альтернатива.

Але такий підхід дуже не подобається виробникам сигарет цих цінових категорій. В Україні це три міжнародні компанії: Брітіш Американ Тобакко, Філіп Морріс Україна, Джей Ті Інтернешнл Україна. Такий собі "тютюновий картель".

І при уряді Арсенія Яценюка, і в Кабміні Володимира Гройсмана з'являлися ініціативи про введення ефективної адвалорної ставки, але міжнародні "табачники" кожен раз "топили" всі ці ідеї. В останній раз спроба ввести адекватну адвалорну ставку провалилася восени минулого року.

"Боротьба за адвалор має сенс з точки зору ефективності фіскальної політики та наповнення держбюджету. Але цю позицію, схоже, здали лобістам з Філіп Морріс і Джапан Тобакко", - так в блозі на Новий Час. Бізнес прокоментував ситуацію керівник Українського центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський.

Але міжнародні тютюнові концерни не тільки блокують введення адвалора, вони також всіма методами намагаються витіснити з українського ринку дрібні вітчизняні компанії, які як раз і займаються виробництвом дешевих сигарет.

У березні поточного року Брітіш-Амекен Тобакко, Філіп Морріс Україна і Джей Ті Інтернешнл Україна запропонували підвищити ціни на дешеві сигарети до рівня середнього сегмента. Незважаючи на протести українських виробників і компанії Імперіал Тобако, Міністерство фінансів схвалило цю ідею, а держсекретар Мінфіну Капінус вже розробив відповідний законопроект. Якщо він буде прийнятий, то в Україні фактично буде встановлена ​​мінімальна ціна на сигарети на рівні 26,8 грн за пачку. Підвищення ж акцизних зборів для дорогого і середнього сегментів не передбачено.

Це напряму суперечить положенням 4 Податкового кодексу України, закону України "Про ціни і ціноутворення", Директиві ЕС 2011/64 / EU про структуру і ставки акцизного податку на тютюнові вироби, а також основним нормам СОТ.

Ефект для бюджету від такого підвищення "мінімалки" експерти оцінюють в максимум 500 мільйонів гривень на рік, а ось перспективи банкрутства українських виробників досить реалістичні. Ціна сьогодні - це їх основна перевага перед іменитими брендами, якщо їх змусять підвищити вартість продукції, вони просто не витримають конкуренції і вилетять з ринку. У той же час додаткові надходження до бюджету при введенні адвалорної ставки можуть досягти 8 мільярдів гривень.

І цього не можуть не розуміти в Мінфіні і Державній фіскальної служби, яка, за чутками, вже підтримала законопроект.

"Дуже показова ілюстрація того, як в країні, де владу захопила компрадорська буржуазія, транснаціональні компанії розоряють місцевих виробників, до взаємної вигоди домовляючись з політиками і чиновниками. В даному випадку, міжнародні тютюнові компанії видавлюють з ринку виробників дешевих українських сигарет", - коментує те, що відбувається, директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко.

Хотілося б, щоб експерт виявився неправий.

Будемо сподіватися на оперативну реакцію на те, що відбувається, з боку глави Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва, голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, глав Міністерства юстиції та Мінагрополітики Павла Петренка і Максима Мартинюка, голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної.