//
live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Між новим податком для бідних і адвалором: як Мінфін пішов на змову з "тютюновим картелем"

Українська влада дуже багато любить говорити про захист інтересів простих громадян. Особливо активно цю тему починають мусувати з наближенням виборів

У сучасному суспільстві забезпечення соціальної справедливості - це одна з ключових функцій держави.

І практично кожен кандидат - чи то президентські, чи парламентські, або навіть місцеві вибори - обіцяє населенню виконувати це важливе завдання.

Однією з ключових сфер, де дуже чітко можна побачити, про кого і як дбає влада, є оподаткування: з кого деруть в три шкури, а хто отримує преференції.

І зараз досить показова історія розгортається на ринку сигарет України.

Як би не старалися борці за здоровий спосіб життя, люди й надалі палять по всьому світу. І хоча тютюнова індустрія за останні 50 років втратила частину маржі, вона досі залишається надприбутковою справою. В Україні, де курців, за оцінками Всевсітнього банку, 7,2 млн, міжнародні тютюнові кампанії є одними з найбільших платників податків.

В останні роки акциз на сигарети, а відповідно, і їх вартість, ростуть із завидною регулярністю. Це неминучий процес, характерний для багатьох країн, що розвиваються, і з цим доводиться миритися як виробникам, так і споживачам тютюнових виробів.

Інше питання, як це підвищення відбувається. Серед українців є і багаті, і бідні курці.

За оцінками учасників ринку, дешеві сигарети купують 2-3 млн споживачів - третина від всіх курців.

Вартість сигарет нижчого цінового сегмента становить 18-22 грн.

При цьому акцизний податок, що на "Приму" вартістю 24 грн, що на "Мальборо" - 39,69 грн. платитися однаковий - 15,46 грн. До сигарет вартістю вище 40 грн починає застосовуватися додатковий збір - адвалорна ставка в розмірі 12%.

Рівень життя багатьох українців сьогодні далекий від середнього - не живуть, а виживають від зарплати до зарплати. Вони і так собі можуть насилу можуть дозволити купувати сигарети за 18-22 грн.

Тож навряд чи подорожчання найдешевших сигарет дасть істотний позитивний ефект, люди просто не зможуть потягнути нові ціни і перейдуть на контрафакт або ж почнуть ще більше економити на інших товарах і продуктах, з яких теж платиться податок.

У підсумку - зростання "сірого" ринку, падіння купівельної спроможності й нагнітання соціальної напруги.

"Давайте дивитися на реалії - люди курять, вони витрачають на це гроші. Якщо раніше вони курили одні сигарети за одну ціну, то тепер вони курять сигарети дешевші, тому що у них цих грошей не вистачає. Їм кажуть: "Ні, друзі, ми не даємо вам можливості тепер курити дешеві і прирівнюємо їх до ціни дорогих". А вітчизняним компаніям, які їх виробляють, кажуть: "Тепер ви просто будете платити за це більше". При цьому ціна на сигарети транснаціональних компаній, іноземних, не зміниться. Якщо це називається підтримкою національного виробника, то у мене виникає величезне питання: а хто все це контролює?", - висловив свою думку щодо ситуації народний депутат, лідер партії "Народний контроль" Дмитро Добродомов в ефірі 112.ua.

Ось тут і саме час замислитися про принцип соціальної справедливості, коли всі платять податок, але тільки багаті більше, а бідні менше. Для цього в свій час і була створена адвалорна ставка, яка якраз і забезпечує великі податкові надходження з більш дорогих сигарет.

В Україні адвалор практично не задіюється, оскільки вартість всіх популярних марок сигарет нижче 40 грн.

У Європі, навпаки, адвалорна ставка використовується досить активно і в деяких країнах досягає 52%. Звичайно, в країнах ЄС будь-які сигарети коштують значно дорожче, ніж в Україні, але й рівень життя там на кілька порядків вище. У Європі ціни відповідають рівню доходів, чого не скажеш про Україну.

Але повернемося до адвалорної ставки. У розвинених країнах багатий платить більше податків, ніж бідний, і якщо, наприклад, багатий європейський курець не хоче більше переплачувати за елітні сигарети, він може підібрати собі марку, яка його влаштує за ціною, а бідний буде купувати ті сигарети, які обкладаються меншим збором.

Такий же принцип, але з поправкою на українські реалії можна застосувати у нас в країні.

"Мінімальним акцизом гарантуємо надходження в бюджет, ПДВ теж входить в базу, специфічною ставкою обкладається кількість випущених сигарет, а адвалорна частина зрізає преміальну маржу з тих споживачів, у яких, грубо кажучи, є гроші і які можуть це платити" - пояснює в інтерв'ю depo.ua  загальноприйняту специфіку оподаткування тютюнової продукції директор з корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Україні Олег Стрекаль.

Скажіть, кому буде простіше заплатити зайві 4-5 гривень за сигарети: любителю "Мальборо" чи роботязі, який купує куриво по 18 грн? Чи піде споживач елітної продукції за контрафактом до бабусі на ринок, або, може, йому доведеться вибирати між пачкою сигарет і дешевою ковбасою. Де буде більш прогнозований позитивний ефект для бюджету у вигляді додаткових надходжень? Відповідь лежить на поверхні!

Це, звичайно, не вигідно, але, принаймні, прийнятно для споживачів середніх і дорогих марок - у них то якраз залишається альтернатива.

Але такий підхід дуже не подобається виробникам сигарет цих цінових категорій. В Україні це три міжнародні компанії: Брітіш Американ Тобакко, Філіп Морріс Україна, Джей Ті Інтернешнл Україна. Такий собі "тютюновий картель".

І при уряді Арсенія Яценюка, і в Кабміні Володимира Гройсмана з'являлися ініціативи про введення ефективної адвалорної ставки, але міжнародні "табачники" кожен раз "топили" всі ці ідеї. В останній раз спроба ввести адекватну адвалорну ставку провалилася восени минулого року.

"Боротьба за адвалор має сенс з точки зору ефективності фіскальної політики та наповнення держбюджету. Але цю позицію, схоже, здали лобістам з Філіп Морріс і Джапан Тобакко", - так в блозі на Новий Час. Бізнес прокоментував ситуацію керівник Українського центру контролю над тютюном Андрій Скіпальський.

Але міжнародні тютюнові концерни не тільки блокують введення адвалора, вони також всіма методами намагаються витіснити з українського ринку дрібні вітчизняні компанії, які як раз і займаються виробництвом дешевих сигарет.

У березні поточного року Брітіш-Амекен Тобакко, Філіп Морріс Україна і Джей Ті Інтернешнл Україна запропонували підвищити ціни на дешеві сигарети до рівня середнього сегмента. Незважаючи на протести українських виробників і компанії Імперіал Тобако, Міністерство фінансів схвалило цю ідею, а держсекретар Мінфіну Капінус вже розробив відповідний законопроект. Якщо він буде прийнятий, то в Україні фактично буде встановлена ​​мінімальна ціна на сигарети на рівні 26,8 грн за пачку. Підвищення ж акцизних зборів для дорогого і середнього сегментів не передбачено.

Це напряму суперечить положенням 4 Податкового кодексу України, закону України "Про ціни і ціноутворення", Директиві ЕС 2011/64 / EU про структуру і ставки акцизного податку на тютюнові вироби, а також основним нормам СОТ.

Ефект для бюджету від такого підвищення "мінімалки" експерти оцінюють в максимум 500 мільйонів гривень на рік, а ось перспективи банкрутства українських виробників досить реалістичні. Ціна сьогодні - це їх основна перевага перед іменитими брендами, якщо їх змусять підвищити вартість продукції, вони просто не витримають конкуренції і вилетять з ринку. У той же час додаткові надходження до бюджету при введенні адвалорної ставки можуть досягти 8 мільярдів гривень.

І цього не можуть не розуміти в Мінфіні і Державній фіскальної служби, яка, за чутками, вже підтримала законопроект.

"Дуже показова ілюстрація того, як в країні, де владу захопила компрадорська буржуазія, транснаціональні компанії розоряють місцевих виробників, до взаємної вигоди домовляючись з політиками і чиновниками. В даному випадку, міжнародні тютюнові компанії видавлюють з ринку виробників дешевих українських сигарет", - коментує те, що відбувається, директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко.

Хотілося б, щоб експерт виявився неправий.

Будемо сподіватися на оперативну реакцію на те, що відбувається, з боку глави Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва, голови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, глав Міністерства юстиції та Мінагрополітики Павла Петренка і Максима Мартинюка, голови комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної.

новини партнерів

‡агрузка...

23 березня, 2019 субота

22 березня, 2019 п'ятниця

23 березня, 2019 субота

22 березня, 2019 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати