Про це йдеться у відповідній інструкції Європейської Комісії (ЄК), яка була оприлюднена у четвер, 26 квітня, передає DW.
Згідно з цим документом, у разі, якщо соціальним мережам не вдасться викорінити фейкові новини, Європейський Союз може вдатися до подальших заходів для боротьби з дезінформацією в соцмережах.
Також ЄК має намір сприяти створенню незалежної експертної мережі, яка займатиметься перевіркою фактів для виявлення фейкових новин. Зазначається, що Європі необхідні додаткові зусилля в напрямку медіаосвіти населення, а також підтримка якісних засобів масової інформації.
У ЄК очікують від соціальних мереж вироблення "Кодексу практики саморегулювання" до липня поточного року, який матиме на меті припинення поширення фейкових новин. ЄК планує стежити за впровадженням цих норм соцмережами.
"Ми очікуватимемо очевидних результатів, які можна буде оцінити, до жовтня цього року. І тоді, у разі необхідності, у грудні ми вирішимо, чи вважаємо доречним ухвалення додаткових заходів", - заявила у четвер єврокомісарка з питань цифрової економіки Марія Габріель.
За словами єврокомісарки , вперше у документах ЄС дають визначення дезінформації. Під нею розуміють "інформацію, неправдивість або оманливість якої можна довести, і яку створюють, подають та поширюють з метою отримання економічної вигоди або навмисного введення в оману громадськості і яка може завдати суспільної шкоди".
Шкодою тут може бути загроза як демократичним політичним процесам або процесам ухвалення рішень, так і охороні здоров'я або захисту довкілля.
При цьому помилка у повідомленні, сатира, пародія дезінформацією не є. Так само, як і журналістика, у якій чітко прослідковується політична позиція автора. "Тільки через те, що ви не згодні з чимось чи не погоджуєтесь зі світоглядом, на якому щось засновується, ще не обов'язково робить повідомлення фейковою новиною", - пояснив єврокомісар з питань безпеки Джулін Кінг.
Для боротьби з дезінформацією та фейками Єврокомісія ініціює цілу низку заходів:
- ЄК скликає форум, до якого увійдуть представники інтернет-платформ, рекламодавців, ЗМІ та громадянського суспільства. Метою його роботи буде створити Кодекс практик щодо дезінформації, чинний для всього ЄС. Він повинен бути опублікованим до липня цього року. Після цього Єврокомісія оцінюватиме його ефект до жовтня. Якщо ж результати виявляться незадовільними, вона запропонує інші дії, включно з ухваленням нових нормативних документів.
- ЄК має намір просувати у співпраці з онлайн-платформами добровільні системи ідентифікації постачальників інформації в інтернеті, що має укріпити довіру до надійних джерел.- ЄК підтримає створення незалежної Європейської мережі факт-чекерів.
Спершу вони обмінюватимуться досвідом та знаходитимуть спільні методи роботи. У подальшому в Єврокомісії хочуть запустити європейську онлайн-платформу про дезінформацію, яку зможуть використовувати факт-чекери.
Ідея полягає в тому, що коли якась новина позначається як фейкова, то інформація про це повинна швидко ставати доступною усій мережі. Це дозволить більш оперативно зупиняти поширення фейків та розвінчувати їх. У ЄК наголошують: рішення, як реагувати на ці фейки, - справа самих факт-чекерів.
- ЄК хоче сприяти підвищенню медійної грамотності громадян, щоб вони могли самостійно усвідомлено обирати, які новини та матеріали їм читати.
- Підтримка якісної журналістики. У ЄК хочуть швидкого ухвалення реформи авторського права у ЄС. Вона повинна посилити позицію видавців (у першу чергу, ЗМІ) у порівнянні з онлайн-платформами. Зокрема, це має полегшити редакціям та журналістам монетизацію контенту, який вони продукують.
Читайте також: Фейк і пропаганда: як армія кремлеботів прикидалася американцями