Завдяки цьому експерименту їм вдалося побачити вібрацію міжзоряного хмарної маси, пише ScienceAlert.
Карта пояснює, чому ця хмара поки не сформувала зірку. Астрономи Аріс Тріціс і Константінос Тассіс вивчили формування газової хмари в сузір'ї Муска, розташованого між 490 і 650 світлових років від Землі. Те, що виглядало як вузька хмара, виявилося досить сконденсованим формуванням. Такі міжзоряні хмари є первинними місцями народження зірок.
На небі хмара Муска (іноді звана туманністю Темного Дудада) виглядає як довга, тонка змія (чи голка) завдовжки близько 26 світлових років. Але вона не має жодних ознак зіркоутворення.
Проте, астрономічні об'єкти можна побачити тільки в двох вимірах на небі. Попередні спостереження за орієнтацією світла припустили, що хмара може поширюватися в космос, але неможливо було зрозуміти, наскільки глибоко.
Тому дослідники вирішили замість цього прослуховувати хмару. Галасливі смуги, звані штрихами, які утворені магнітними хвилями тиску, подібні звуковим хвилям. Частоти цих хвиль можуть виявити розмір і форму об'єкта. Хвилі Муска вказують на форму, подібну до нерівного аркушу паперу чи млинця.
"Вони знайшли спосіб виміряти цю глибину", - говорить астроном Антоніо Магалханес з Університету Сан-Паулу, який брав участь в попередніх спостереженнях.
Читайте також: Знайти 20 тисяч екзопланет за 2 роки. Все, що варто знати про новий телескоп від NASA