Про це заявив директор Музею історії ГУЛАГу Роман Романов, повідомляє російське видання "Ъ".
Він написав листа до радника президента Росії та голови Ради з питань прав людини Михайла Федотова, у якому і розповів про цю проблему.
Романов вказав на те, що знищення цих карток призводить до повного видалення даних про знаходження засуджених в системі ГУЛАГу.
Це, у свою чергу, матиме катастрофічні наслідки для вивчення історії таборів і отримання даних про жертв репресій.
"У разі, якщо засуджений помирав або гинув в таборі, його особиста справа відправлялася на безстрокове зберігання. А якщо людина звільнялася, то її справа знищувалася, але складалася архівна картка, де вказувалися ПІБ, рік і місце народження, пересування засудженого між таборами і табірними пунктами, а також дата звільнення", - пояснив Романов.
Втім, згодом дослідники дізналися від російського Міністерства внутрішніх справ про знищення архівних облікових карток засуджених.
Зокрема, начальник інформаційного центру УМВС Росії у Магаданської області Михайло Серьогін зауважив, що є міжвідомчий наказ під грифом "для службового користування" від 12 лютого 2014 "Про затвердження настанови з ведення та використання централізованих оперативно-довідкових, криміналістичних та розшукових обліків, що формуються на базі органів внутрішніх справ РФ".
"Термін зберігання карток щодо засуджених - до досягнення ними (засудженими) 80-річного віку", - підсумував Серьогін.