З дитинства був пов'язаний з українським підпіллям в Галичині.
Вищу освіту здобув у Львівській політехніці (відділ будівельної архітектури).
У 19-річному віці долучився до замаху на державного діяча Речі Посполитої Станіслава Скобінського.
1934-1937 рр. - провів півроку у польському концтаборі та 2 роки у в'язниці.
1937 р. - займався рекламним бізнесом на чолі власної фірми "Фама".
1939 р. - захищав українців Закарпаття, воював у складі "Карпатської Січі".
Читайте також: Чому українці йшли воювати до дивізії "Галичина"
Весна - літо 1941 р. - командував українським національним легіоном "Нахтігаль".
30 червня 1941 р. - підтримав проголошення Акту відновлення Української держави.
Відмовився йти на компроміс з німцями й долучається до розбудови збройного Руху Опори проти кількох окупаційних сил.
Разом з Наталією Березинською мав 2-х дітей: доньку Марію та сина Юрія, які від 45-го року в примусовому порядку перебували у сиротинцях. Спершу в Чорнобилі, потім у Донецьку. Мати роками не знала їхніх адрес і була позбавлена можливості листування. З настанням повноліття їх стали переслідувати вже як дорослих.
Юрій Шухевич загалом провів у радянських таборах 32 роки. Повернутися до України йому дозволили лише у 1990 р.
Нині йому 88. Народний депутат України від Радикальної партії (№5 у списку).
Його матері, дружині командарма, дали "добро" на те, щоб знову оселитися у Львові у 1958 р. - після кількох термінів покарання. Березинська-Шухевич увесь час перебувала під наглядом КДБ.