Про це повідомляє Новинарня.
За останніми новинами, зараз Дмитро Стус виступає проти показу Медведчука у фільмі про батька. І також, він відмовився співпрацювати з творцями фільму.
Відеозапис із конкурсу, що відбувався у клубі "Sorry бабушка", було оприлюднено на YouTube рухом "Відсіч" у березні 2013 року.
"Дмитро Стус, син Василя Стуса продався вбивці свого батька – Віктору Медведчуку. Тепер він працює на кишенькову організацію Медведчука “Украинский выбор", - писали тоді активісти "Відсічі".
На відео одна із конкурсанток задала питання Стусу-молодшому про те, як він ставиться до того, що "людина, яка засадила його батька" фінансує цей проект.
“Така людина тут сидить – Дмитро Стус. Не очікувала вас тут побачити. Скажіть, а яке ваше ставлення до того, що подібні літературні заходи в якості політичного піару оплачує людина, яка засадила великого українського поета Василя Стуса за грати?”, - запитала дівчина.
Дмитро Стус відповів, нібито не знав, хто спонсор цього конкурсу (хоча на сцені висів великий логотип “Український вибір”).
Слова Дмитра зал зустрів сміхом і вигуками, мовляв, про спонсора знали усі.
Стус-молодший після цього звинуватив дівчину в політизованості і заявив, що вона “говорить не своїми словами”.
“Я давно вже працюю в культурі і хочу вам сказати, що дуже мало людей, які підтримують поетичні конкурси. А для вас я хочу сказати, і ваших колег: ви занадто залежите від політики. Якщо ви вже говорите про Василя Стуса, то в нього є дуже добрі слова: “А ще зневажаю політиків”. Люди, які служать політикам, – це ще гірше. В даному випадку ви говорите не своїми словами”, – сказав син поета.
І додав, що може піти з заходу, якщо дівчині "стане легше". Однак не пішов.
Письменник Юрій Винничук водночас нагадав, що Дмитро Стус був головним редактором журналу “Київська Русь” у 2006-2013 роках. Генеральним директором цього видавництва був “креатура Медведчука” Володимир Рубан (підозрюваний у змові з Надією Савченко в підготовці теракту в Києві).
Віктор Медведчук був адковатом Стуса. Згідно з історичними хроніками, на судилищі Медведчук не захищав поета, а погодився із позицією обвинувачення на процесі 1980 року. За нібито антирадянську діяльність поета засудили на 10 років примусових робіт і 5 років заслання, звідки він вже живим не повернувся.