У Польщі відкрили справу проти очільника українського товариства за "образу польської нації"

Окружна прокуратура Люблінського воєводства почала розслідування висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, які він зробив у ході пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих там польським збройним підпіллям в 1944 році

Про це заявив Марек Вєццерзак з прес-служби Люблінського воєводства, пише Європейська правда.

Йдеться про статтю Кримінального кодексу, що стосується публічної образи польського народу або Республіки Польща, що карається позбавленням волі до трьох років.

Офіційних звинувачень Купріяновичу поки не висунуто. Прокуратура буде вивчати, зокрема, відеоролик з виступом голови Українського товариства та з’ясовувати усі обставини його висловлювань.

"Я здивований рішенням районної прокуратури в Замості. Я не знаю, в якому місці мого виступу можна знайти підстави для початку розслідування "щодо публічної образи польської нації". Якщо причиною цього є історичні факти, про які я згадав у Сагрині, то обвинувачення має бути спрямоване проти осіб, що вчинили ці злочини, а не проти мене", - сказав Купріянович.

До прокуратури звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає, що голова Українського товариства під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році і, як сказав Чарнек, "зрівняв 130 тисяч жертв геноциду з кількома сотнями цивільних українців, котрі загинули в Сагрині 10 березня 1944 року".

Купріянович відповів, що дії воєводи "можуть тільки призвести до погіршення польсько-українських відносин, і насамперед вони є спробою залякування української громади в регіоні".

За його словами, польсько-український діалог буде важчим, оскільки "рішення люблінського воєводи перенесли до кабінетів прокурорів та, можливо, судових залів".

Голова Українського товариства повідомив, що звернеться до прем’єр-міністра Матеуша Моравєцького із запитанням, чи слова люблінського воєводи "виражають офіційну позицію уряду".

Нагадаємо, що 27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до оновленого закону про Інститут національної пам’яті, скасувавши кримінальну відповідальність за згадку про причетність поляків до воєнних злочинів. При цьому в законі залишили положення про "злочини українських націоналістів" та відповідальність за їхнє заперечення.